О. Потебня вважав, що українська мова за часів Київської Русі вже існувала. Грунтовно вивчивши природу фонетичних процесів південних давньоруських говірок, А. Кримський дійшов висновку: "...жива мова півдня XI віку стоїть посеред східного слов'янства цілком уже відокремлено. Мова Наддніпрянщини та Червоної Русі XI віку - це цілком рельєфна, певно означена, ярко-індивідуальна одиниця, і в ній аж надто легко й виразно можна пізнати прямого предка сьогочасної малоросійської мови..."
На особливу увагу заслуговує концепція М. Грушевського, який на підставі спільного і відмінного між українцями, білорусами і росіянами переконливо довів, що етнічні українські землі ще до часів Київської Русі заселяли українці. Він ототожнював українців з народом Дніпрово- Бузької держави II-VII ст., яка одержала назву Антської. До наукового аналізу залучено не лише мовознавчі дослідження, знахідки археологів, а й відомості про українців та їхню мову, які збереглися в інших народів і зафіксовані в їхніх писемних пам'ятках.
Питання про походження української мови та її взаємозв'язки з іншими мовами вперше по-науковому осмислив М. Максимович. Учений вивчив говірки київських князів за історичними пам'ятками і встановив таку закономірність: вони співзвучні з діалектом сучасного Йому київського селянина.
Отже, жива народна лексика давньоруських пам'яток саме українська. Коріння української мови слід шукати ще в домонгольському епосі. У розвитку української мови вчені виділяють такі періоди:
• 1) протоукраїнська мова - VII—XI ст.;
• 2) староукраїнська мова - XI (час появи перших писемних пам'яток) - кінець XIV ст.;
• 3) середиьоукраїнська мова - кінець XIV - початок XIX ст.;
• 4) нова українська мова - з XIX ст. і донині.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мова і мовознавство“ на сторінці 2. Приємного читання.
