Значну роль у закріпленні норм української літературної мови відіграли різні довідкові словники, як-от: "Орфографічний словник української мови" за загальною редакцією С. І. Головащука і В. М. Русанівського, "Український орфографічний словник" за редакцією А. О. Свашенко, "Словник-довідник з правопису та слововживання" С. І. Головащука, "Словник труднощів української мови" С. Я. Єрмоленко, "Фразеологічний словник української мови: В 2 т." Г. М. Удовиченка, "Українська літературна вимова і наголос" (укладачі І. Р. Вихованець та ін.), "Морфемний словник" (укладач Л. М. Полюга), "Словник лінгвістичних термінів" (укладачі Д. І. Ганич, І. С. Олійник), "Словник іншомовних слів" за редакцією О. С. Мельничука, "Етимологічний словник української Мови: В 7 т." АН України, "Словник антонімів" за редакцією Л. М. Полюги, "Короткий словник синонімів української мови" за редакцією П. М. Деркача та інші.
Найповнішим тлумачним словником є одинадцятитомний "Словник української мови", підготовлений колективом науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України <1970-1980), налічує близько 150 тисяч слів. У 1983 р. його було відзначено Державною премією ім. Т. Г. Шевченка. Але й він не вичерпав усього багатства словникового складу української мови.
З-поміж найважливіших словників української мови, виданих протягом останніх 10 років, такі: "Фразеологічний словник української мови: В 2 т." (укладачі В. М. Білоноженко та ін.), "Словник синонімів української мови: В 2 т.", "Великий тлумачний словник сучасної української мови", "Орфоепічний словник української мови: В 2 т.".
Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів, але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато.
Установлено, що дитина у 7 років уже використовує близько 5000 слів, а в 14 років —до 10 000. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей.
Словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних -понад 10 000.
Лексико-фразеологічний розбір слова
• 1. Записати (або назвати) слово.
• 2. Дати його тлумачення за словником.
• 3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне (переносне).
• 4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
• 5. Спробувати своїми словами сформулювати точне контекстуальне значення слова.
• 6. Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.
• 7. Перевірити, чи можливі лексичні або контекстуальні антоніми до аналізованого слова.
• 8. Встановити походження слова: запозичене чи ні (перевіряти за словником іншомовних слів).
• 9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.
• 10. Визначити, належить до активного словника, до застарілих слів чи неологізмів.
• 11. Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.
• 12. Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.
• 13. Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лексикографія“ на сторінці 2. Приємного читання.
