Лексикографія

Сучасна українська літературна мова

Значну роль у закріпленні норм української літературної мови відіграли різні довідкові словники, як-от: "Орфографічний словник української мови" за загальною редакцією С. І. Головащука і В. М. Русанівського, "Український орфографічний словник" за редакцією А. О. Свашенко, "Словник-довідник з правопису та слововживання" С. І. Головащука, "Словник труднощів української мови" С. Я. Єрмоленко, "Фразеологічний словник української мови: В 2 т." Г. М. Удовиченка, "Українська літературна вимова і наголос" (укладачі І. Р. Вихованець та ін.), "Морфемний словник" (укладач Л. М. Полюга), "Словник лінгвістичних термінів" (укладачі Д. І. Ганич, І. С. Олійник), "Словник іншомовних слів" за редакцією О. С. Мельничука, "Етимологічний словник української Мови: В 7 т." АН України, "Словник антонімів" за редакцією Л. М. Полюги, "Короткий словник синонімів української мови" за редакцією П. М. Деркача та інші.

Найповнішим тлумачним словником є одинадцятитомний "Словник української мови", підготовлений колективом науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України <1970-1980), налічує близько 150 тисяч слів. У 1983 р. його було відзначено Державною премією ім. Т. Г. Шевченка. Але й він не вичерпав усього багатства словникового складу української мови.

З-поміж найважливіших словників української мови, виданих протягом останніх 10 років, такі: "Фразеологічний словник української мови: В 2 т." (укладачі В. М. Білоноженко та ін.), "Словник синонімів української мови: В 2 т.", "Великий тлумачний словник сучасної української мови", "Орфоепічний словник української мови: В 2 т.".

Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів, але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато.

Установлено, що дитина у 7 років уже використовує близько 5000 слів, а в 14 років —до 10 000. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей.

Словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних -понад 10 000.


Лексико-фразеологічний розбір слова


• 1. Записати (або назвати) слово.

• 2. Дати його тлумачення за словником.

• 3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне (переносне).

• 4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.

• 5. Спробувати своїми словами сформулювати точне контекстуальне значення слова.

• 6. Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.

• 7. Перевірити, чи можливі лексичні або контекстуальні антоніми до аналізованого слова.

• 8. Встановити походження слова: запозичене чи ні (перевіряти за словником іншомовних слів).

• 9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.

• 10. Визначити, належить до активного словника, до застарілих слів чи неологізмів.

• 11. Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.

• 12. Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.

• 13. Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лексикографія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія
  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту