Мовознавці, які визнають автономний характер складних безсполучникових речень, істотну роль інтонації в розпізнаванні смислу і синтаксичного значення цих речень, справедливо зазначають, що. крім інтонації, важливе значення у вираженні синтаксичних відношень між предикативними компонентами безсполучникових конструкцій мають такі чинники, як порядок розташування частин, видо-часові співвідношення дієслів-присудків, наявність лексичних елементів відповідної семантики тощо. З огляду на це безсполучникові речення кваліфікують як структури, в яких частини поєднуються в єдине синтаксичне і змістове ціле за допомогою певних лексико-граматичних і ритмомелодійних засобів, однак без сполучників і. сполучних слів.
Щодо наявності предикативних компонентів складні безсполучникові речення можуть бути елементарними (дві предикативні одиниці) і неелементарними, багатокомпонентними (три і більше предикативних одиниць). Елементарність/не -елементарність пов'язана з відкритістю/закритістю структури складного речення: відкритість структури передбачає розгортання елементарного речення в не-елементарне, допускає доповнення речення мінімальної структури новими предикативними одиницями; закритість структури здебільшого властива елементарним реченням, що не можуть бути розгорнуті в багатокомпонентні зі збереженням тих самих семантичних відношень, які наявні в елементарних структурах.
З огляду на змістові відношення між частинами складні безсполучникові речення поділяють на дві групи: речення з однорідними частинами (частини є незалежними, семантичне скоординованими, співвідносяться із сурядними частинами складносурядних речень) і речення з неоднорідними частинами (частини залежні, семантично неодноріднії співвідносяться з головною і підрядною частинами складнопідрядних речень).
Оскільки безсполучникові структури співвідносні із сполучниковими, то речення з однорідними частинами можна легко перетворити на складносурядні, речення з неоднорідними частинами - на складнопідрядні, наприклад: Світило сонце, парувала земля (Петро Панч); Сіли перепочити І раптом помітили: хтось до них Іде (В. Нанівець). Порівняйте: Світило сонце, І парувала земля; Сіли перепочити і раптом помітили, що хтось до них Іде.
Однак іноді безсполучникові конструкції важко або взагалі неможливо перетворити на сполучникові. Йдеться про конструкції, в яких між складовими частинами наявні пояснювальні або пояснювально-приєднувальні відношення, наприклад: Я розумів Брильова: його селянська заощадливість виявлялася в усьому (І. Багмут); Стукотіли молотки - шевці ремонтували І шили нові чоботи (Ю. Збанацький); Біля греблі почулися голоси - то йшли робітники-мон-тажники (Ю. Збанацький).
Особливість безсполучникових речень полягає і в тому, шо вони по л (функціональні, семантика їх не завжди чітко диференційована. Тому часто безсполучникове речення з семантичними відношеннями, спільними для складносурядних і складнопідрядних речень (причиново-наслідкові, умовно-наслідкові), можна трансформувати одночасно і в складнопідрядне, і в складносурядне речення.
Семантичні відношення і пов'язана з ними співвіднесеність безсполучникової конструкції зі складносурядними чи складнопідрядними реченнями зумовлюються інтонацією, якій належить особлива роль у складному безсполучниковому реченні, що часто позначається і на розділових знаках на межі його частин.
Складні сполучниково-безсполучникові речення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях“ на сторінці 2. Приємного читання.
