Звертання можуть виконувати функцію речення, яке називається реченням-звер-танням, або вокативним реченням: Ти, яка пасла отари, Геть іди від мрійних меж! (Юрій Клен).
Погляди мовознавців на звертання
Серед засобів, що ускладнюють просте речення, особлива роль належить звертанню, яке в українській мові має спеціалізовану форму вираження - кличний відмінок.
У східнослов'янському мовознавстві питання про кличний відмінок (не про звертання) порушували М. Ломоносов, О. Востоков, М. Греч. Термін •звертання" уперше вжито в "Исторической грамматике русского языка" Ф. Буслаєва, який виокремив Його із складу головних і другорядних членів речення. Щодо граматичного зв'язку звертання з членами речення, до складу якого воно входить, більшість мовознавців як зарубіжних, так і вітчизняних його не визнавали (А. Шлейхер, Ф. Бонн, Г. Кур-Ціус, Ф. Міклошич, В. Вундт).
Першим у вітчизняному мовознавстві наявність граматичного зв'язку кличного відмінка іменника (фактично звертання) з присудком у спонукальному реченні довів О. Потебня. Однак він говорить про кличний відмінок не як про звертання, а як про підмет речення: "Усупереч правилу "відділяти комою кличний від присудка (у кр. "сира земле, розступися", v. "розступися, сира земле") і не відділяти називного ("сира земля розступилася") думаю, що відстань у живій мові між цими відмінками і присудком однакова". Ось чому О. Потебня вважав, що "кличний, як і називний, маючи відповідну діяльність у реченні, стоїть не поза ним, а в ньому*.
Аналогічні погляди висловлюють і деякі зарубіжні лінгвісти XIX ст., зокрема Ф. Керн і Г. Пауль . Д.Овсянико-Куликовський розглядав звертання серед "слів і виразів, які не входять до складу речення, але прилягають до речення, стоять при ньому". О. Пешковський, надаючи великого, значення звертанню як категорії стилістичній, водночас відносить його до "слів і словосполучень, ідо не утворюють ні речень, ні їх частин". Він мотивує це тим, що звертання не можуть перебувати у граматичному зв'язку узгодження, керування і прилягання, а тому залишаються елементами, внутрішньо чужими реченню, подібно до кулі, що потрапила в організм. Не визнавав граматичного зв'язку звертання з членами речення і О. Шахматов.
В українських граматиках XIX - початку XX ст. звертання.розглядали в морфології як кличний відмінок; питання про граматичний зв'язок його з членами речення переважно оминали; у разі ж порушення цього положення кличний відмінок трактували як такий, що не пов'язується з жодною частиною речення (В. Сімович та ін.).
У більшості підручників і посібників для вузів другої половини XX ст. звертання розглядали як слова, граматично не зв'язані, з членами речення. У деяких працях обґрунтовується наявність граматичного зв'язку звертання з реченням та виконання в окремих випадках (у поєднанні з наказовим способом дієслова) кличним відмінком функції підмета (І. Кучеренко, І. Вихованець, А. Загнітко). З таким трактуванням можна цілком погодитись. Найповніше проблеми звертання в українській мові дослідив /А. Скаб у монографії "Граматика апеляції в українській мові".
Морфологічною основою звертання є іменник. Водночас значення звертання може набувати будь-яка субстантивована частина мови.
В українській мові природною формою звертання є вокатив (кличний відмінок). Він має специфічні закінчення, котрі в окремих випадках можуть збігатися із закінченнями називного, давального і місцевого відмінків. Тому до української мови не зовсім підходить твердження Ф. Міклошича: "Вокатив тільки за традицією відносять до відмінків, тимчасом як і з зовнішнього боку, на відміну від інших відмінків, він не характеризується особливим суфіксом, і з внутрішнього боку ім'я в цьому відмінку, не будучи підпорядкованим примусовій силі складу речення, що позначається, однак, назвою відмінок, вільно приставляється до мови, подібно вигукові".
Звертання в реченні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями“ на сторінці 2. Приємного читання.
