• продовження дії;
• кінець дії;
• інфінітив + модальні дієслова, що означають:
• можливість,
• необхідність,
• обов'язковість;
інфінітив + предикативний прикметник інфінітив + усталене сполучення.
Питання про присудок і його типи
Другим головним членом двоскладного речення е присудок. Типи присудка виділяють з урахуванням морфологічних параметрів та модально-часових значень.
Присудок - головний член двоскладного речення, який, указуючи на модально-часову характеристику носія предикативної ознаки, перебуває в предикативному зв'язку з підметом.
У XIX ст. представники логіко-граматичного напряму визначали присудок з логістичного погляду. Так, Ф. Буслаєв стверджував: "Те, що ми думаємо або судимо про предмет (про підмет), називається присудком". Як частину закінченого словосполучення трактували присудок представники формально-граматичного напряму. П. Фортунатов зазначав: "Несамостійна за значенням частина закінченого словосполучення являє собою присудок речення*. Д. Овсянико-Куликовський як представник психолого-граматичного напряму писав: "Найважливіша частина речення - це присудок, інакше названий предикатом. Саме він і е носієм і виразником того руху думки, який відомий під назвою предикативності (преди-кування, присудковості) і без якого речення неможливе". О. Псшковський вважає граматичним значенням речення присудковість, носієм якого с присудок. О. Шахматов визначав присудок як головний член залежного складу" в двоскладному реченні.
Упродовж тривалого часу в мовознавстві тривали дискусії про те, який із двох головних членів речення важливіший. Переважна більшість мовознавців стверджувала, що таким членом є підмет. Однак на сучасному етапі усе частіше схиляються до міркування О. Потебні, що в граматичному розумінні присудок важливіший для речення. А і. Вихованець стверджує, що за формальною та семантичною складністю і роллю в реченні жоден член речення не може зрівнятися з присудком: дія граматичних категорій присудка охоплює ціле речення й визначає його специфіку.
Диференційними формальними та семантичними ознаками присудка є:
• входження в структурну схему речення як головного члена;
• модально-часова характеристика носія предикативної ознаки;
• співвідношення з ремою в типових випадках при актуальному членуванні речення;
• співвідношення з предикатом у семантико-синтаксичній структурі речення;
• вираження дієслівною формою;
• перебування у двобічному (предикативному) зв'язку з підметом;
• поєднання з підметом способом предикативного зв'язку - координацією;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Присудок“ на сторінці 2. Приємного читання.
