У 1990-ті роки в Україні сформувалася "політика відсутності державної мовної політики", яку зацікавлені політичні сили використовують і до сьогодні. Така політика дала свої результати.
За даними моніторингу суспільно-політичної ситуації Інституту соціальної та політичної психології АПНУ (серпень 2006 року), 25,5% на Заході та 19,1% у Центрі вважали, що українська мова перебуває в такому самому занедбаному стані, як і за радянських часів. Загалом у країні вважали, що саме українська потребує державного захисту (44,7% опитаних), тоді як щодо російської аналогічну думку мали майже вдвічі менше громадян – 25,3%.
За часів "політики відсутності державної мовної політики" російська мова в Україні фактично була державною, що сприяло збільшенню російськомовної орієнтації населення, особливо серед молоді. У загальнонаціональному масштабі, за даними Інституту соціології НАНУ, частка громадян, які в домашньому спілкуванні послуговувалися українською, за період з 1992 до 2011 року зросла з 36,8 до 42,8%, а тих, хто російською, – з 29 до 38,6%. Це сталося за рахунок людей, які раніше стверджували, що використовували в родині обидві мови. На користь української така ситуація спостерігається лише на Заході (з 19 до 6%). Тоді як в інших регіонах тривав процес русифікації: у Центрі з 5% двомовних лише 1% перейшов на українську, 4% – на російську; на Півдні з 10% білінгвів 1% став україномовним, а 9% – російськомовними. У результаті за період з 1992 до 2010 року частка тих, хто в сімейному спілкуванні послуговувався лише російською, на Півдні збільшилася із 43 до 54%, а на Сході – з 56 до 64%. Окрім того, джерелом формування білінгвів були саме україномовні громадяни, причому молодь. Так, за даними Інституту соціології НАНУ, з 1992 до 2010 року серед громадян середнього віку питома вага україномовних збільшилася з 36 до 39%, російськомовних – із 29 до 37%, поміж молоді відповідно з 33 до 36% та з 34 до 39%. Тобто зменшення частки білінгвів на користь російськомовних у побуті відбулося з кількаразовою перевагою.
Українці в Україні повинні розмовляти таки українською. Чому це важливо, написав користувач у мережі Facebook, відомий у столичних субкультурних колах як Зен.
Колись він і сам послуговувався російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під іменем Zen Antipop. Пояснює, чому це питання важливе, а також – як легше наважитись і почати говорити українською:
"Звісно ж, слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
• 1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
• 2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
• 3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
• 4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість заробити нашим людям і компаніям, зокрема – надаючи послуги з тієї адаптації.
• 5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої пропаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
• 6. Це забезпечує зв'язок поколінь і безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури представників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. Та й навіть якщо ваша родина – етнічні росіяни й усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України – це й їхні інтереси також!
• 7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
• 8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно – вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися – не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
• 1. Не соромтеся того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб оволодіти мовою – це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
• 2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс. Коли завантажуєте кіно з інтернету, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію, де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Політика відсутності державної мовної політики"“ на сторінці 1. Приємного читання.
