Яке коріння – такий і рід, свідчить історія роду Чикалєнків: Євген Харлампійович, його сини Петро, Іван, доньки Ганна, Вікторія, онуки Василь, Левко, Лел, Іван, правнуки Ірина, Євген, праправнук Сергій. Засновник знатного роду Євген Харлампійович заповідав любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені. Український землевласник, науковець, меценат, він вважається революціонером вітчизняного сільського господарства, винайшовши новий метод обробітку землі – "чорний пар". На сільськогосподарських виставках його двічі нагороджено срібною медаллю за зразкове ведення господарства. Є. Чикаленко провів реформи й у тваринництві.
Є. Чикаленко прагнув до збагачення українського селянина, навчаючи його самостійної праці за допомогою свого власного бестселера "Розмова про сільське господарство", а також менеджерського хисту з добору кадрів, власного прикладу в розумній та наполегливій праці, заохочування до самостійного ведення господарства та прищеплювання азів кредитування за допомогою земельних банків.
Євген Харлампійович не шкодував грошей на жодну справу, яка могла б бути корисною для України, і ніколи цього не афішував. Наприклад, віддав 25 000 рублів на спорудження академічного будинку при
Львівській політехніці з умовою, що студенти зі Сходу України теж проживатимуть у гуртожитку; оплачував белетристику в альманасі "Киевская старина", виплачував гонорари письменникам (В. Винниченку, І. Єфремову, М. Коцюбинському), фінансував українські газети "Громадська думка", "Рада", у яких працювали та друкувались Олександр Олесь, Павло Тичина, Борис Грінченко. Друкувався в ній і сам Чикаленко, а гонорари відписував на користь газети, заснував фонд допомоги українським письменникам. Встигав херсонець вести й сільське господарство, і відвідував столиці, зокрема в Санкт-Петербурзі завдяки зусиллям Є. Чикаленка виникла Українська громада, у рідному селі заснував бібліотеку для селян, куди скуповував українські книжки. Крім того, меценат опікувався хворим І. Франком, збираючи для нього кошти і надаючи власні. Дбав і про стан Шевченкової могили на Чернечій Горі, був одним із керівників громадського Київського комітету зі збудування пам'ятника Т. Г. Шевченкові. Плекав ідею про заснування Українського банку – "щоб наші кооперативи не лізли в московські лабети" – і вживав для цього певних заходів. Допомагав осиротілій родині Михайла Коцюбинського. Меценатська, громадянська та господарська позиція Є. Чикаленка не залишалась поза увагою політичних партій. Євген Харлампійович не належав до жодної політичної партії чи руху, натомість до його слів дослуховувалися політичні лідери, а також він був кандидатом у президенти Української Народної Республіки.
Ліга українських меценатів, створена 1994 року, фундатором якої був громадський діяч Петро Яцик, щороку розглядає подання громадських організацій щодо здобувачів Премії імені Є. Чикаленка – єдиної негрошової відзнаки з низки нагород Ліги. Нагорода символічна, та не менш значуща. Крім диплома й невеличкої позолоченої медалі, лауреат отримує копію ікони Вишгородської Богородиці, що була берегинею землі Киеворуської.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доброчинні традиції роду Чикаленків“ на сторінці 1. Приємного читання.
