Соціальна еліта як суб'єкт сприйняття й оцінки цивілізаційних викликів, а відтак формування стратегії відповіді на них, завжди являє собою коаліцію. Еволюція історичного суб'єкта, як і соціальних систем загалом, є нічим іншим, як формуванням, реформуванням, розпадом різнопланових коаліцій. Способом створення й освоєння ефекту спільної діяльності є стратегування. Стратегії виникають або у відповідь на зміни в зовнішньому середовищі, або для запобігання їм. Але самі ці відповіді обумовлені набором правил, подібно до, наприклад, грн в шахи. Найважливіший, базовий клас таких обмежень називається системою архетипів.
Архетип – це структурний принцип колективного несвідомого, апріорна, додосвідна форма поведінки. Він виявляє глибинні характеристики певної цивілізації й експлікується в поведінці людей, їхньому мисленні, рішеннях, ставленні до реальності.
Стратегії є процесом пошуку траєкторії переходів від однієї структури коаліції (стану системи) до іншої. При цьому стратегії можуть відповідати цивілізаційним архетипам або суперечити їм. Успіху досягають, як правило, стратегії першого типу. Всі системи прагнуть такого стану, де незначні зміни більш імовірні, ніж зміни великого масштабу, а дезінтеграція суб'єкта загалом менш імовірна, ніж дезінтеграція його окремих частин.
Те, що називається специфікою цивілізацій, – це набір правил (архетипів), які запобігають блуканням по всьому простору рішень і траєкторій і задають прийнятний у системі коридор інноваційних ідей представників цивілізації. Стратегічні рішення націлені на переведення системи в якісно новий стан.
Об'єктом стратегічних рішень можуть бути як внутрішні, так і зовнішні параметри системи, але в їхній основі завжди лежать преференції осіб, які ухвалюють рішення, їхня культура сприйняття й інтерпретації інтересів наявної та очікуваної коаліції. Залежно від повноти й алгоритмів урахування інтересів членів коаліції рішення можуть бути егоїстичними або взаємовигідними. При проведенні гравцями лінії, продиктованої егоїстичними мотивами, виникає утискання інтересів інших гравців, реакція яких здатна блокувати не лише отримання вигід, а й реалізацію самих рішень.
Вибір траєкторії еволюції часто відбувається як угадування лідерами коаліцій спрямованості еволюційних процесів і лише потім – як спроба їх обґрунтовування й відбору. Проблема полягає в тому, якою мірою усвідомлений вибір траєкторії відповідатиме внутрішнім тенденціям системи, які зусилля будуть потрібні для її виведення на цільову траєкторію і цільовий стан, і чи збіжаться темпоритми зовнішнього середовища і системи. Адже відома безліч спроб спрямувати еволюцію суспільства силоміць усупереч природним і соціальним законам. Саме тому такими важливими є сьогодні дослідження цивілізаційної специфіки, оскільки виникли теорії, що обґрунтовують всесвітню уніфікацію різних цивілізацій. А наявний у деяких глобальних гравців технологічний та економіко-політичний потенціал може спровокувати їхню егоїстичну, а не взаємовигідну поведінку.
Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратеги цивілізаційних змін“ на сторінці 1. Приємного читання.
