План викладу
• 12.1. "Межі моєї мови означують межі мого світу": зростання ролі мови в житті соціумів
• 12.2. Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року
• 12.3. Вибір мови – цивілізаційний вибір
• 12.4. Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов
"Межі моєї мови означують межі мого світу": зростання ролі мови в житті соціумів
Одна з особливостей європейської ідентичності – це схильність до невтомного пошуку цієї ідентичності. Україна має включитись у цей пошук на основі засвоєння західного досвіду, але за умови збереження пріоритетів власної ціннісної системи.
Початок XXI століття зафіксував значне зростання ролі мови в житті соціумів. Фахівці пов'язують його з інтелектуалізацією виробництва, ускладненням соціальної організації, розвитком каналів комунікації, безперервним навчанням. Через це розширюється сфера використання і обсяг функцій мови. Інформаційна революція, що зімкнула інформаційний простір завдяки бурхливому розвитку нових інформаційних технологій, поставила в нову площину існування людини в мовному океані смислів і технологій. Мова – складний, багатоаспектний феномен. Вона не існує сама по собі, а пов'язана з усіма процесами та явищами сучасного світу. Подругами лінгвістики здавна були філософія, логіка, психологія, герменевтика, семіотика, літературознавство. XX століття підтвердило взаємозв'язок та взаємозумовленість мови і суспільних процесів появою багатьох міждисциплінарних наук: соціолінгвістики, психолінгвістики, нейролінгвістики, етнолінгвістики, інтерлінгвістики, паралінгвістики, політичної лінгвістики, лінгвогеографії, інженерної лінгвістики, теорії інформації, теорії соціальних комунікацій тощо.
У теорії мови існують різні підходи до розв'язання проблем взаємодії мови і суспільства.
Про безпосередній зв'язок мови і суспільства писав ще Вільгельм фон Гумбольдт: "Мова – це не просто засіб взаєморозуміння, а й зліпок зі світогляду і духу мовця; суспільство – це необхідне середовище її існування, однак не єдина мета, до якої вона прагне". Що ширший і жвавіший суспільний вплив на мову, то більше вона виграє. Істинність цієї ідеї простежуємо в сучасній українській мові. Українське суспільство продемонструвало свою зрілість під час Революції гідності, вишкіл державного патріотизму проходить у війні з Росією. Усі ці події спричинили миттєву появу великої кількості неологізмів в українській суспільно-політичній лексиці: "Майдан як еволюція духу"; "воїни світла – воїни добра" як позначення сутності українського вояка; "укри" чи "укропи" як назва українців, що беруть участь в АТО; назву "кіборги" за стійкість отримали захисники донецького аеропорту; "золотий батон" як ознака корупції; "зелені чоловічки" як позначення російських військових без упізнавальних знаків; "колоради" на позначення сепаратизму в будь-якому вияві тощо. Мова одразу зреагувала на суспільні зміни. Українські новотвори стали популярними поза межами України: термін "Майдан" як символ еволюції духу заборонено в Росії та Білорусі, перекладено усіма європейськими мовами. 28 мовами розповсюджена стаття "Путін ла-ла-ла-ла" у Вікіпедії тощо. Вільгельм фон Гумбольдт, розглядаючи поняття "нація", "мова", "дух", стверджує, що мова і суспільство, мова і нація нерозривно пов'язані: "мова – душа нації", "мова – відображення світобачення народу", "мова – засіб збереження досвіду народу". "Різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання і на почуття – насправді різні світобачення".
Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
