Одним з найпотужніших проявів наукової відповідальності є Пагвоський рух (Pugwash Conferences on Science and World Affairs) учених, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за запобігання світовій термоядерній війні та наукову співпрацю. Пагвоський рух зародився 1955 року, коли 11 всесвітньо відомих учених, у тому числі Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі, Бертран Рассел, Макс Борн, Персі Вільямс Бриджмен, Леопольд Інфельд, Лайнус Полінг, Джозеф Ротблат, виступили з маніфестом, у якому закликали зібрати конференцію проти використання ядерної енергії у військових цілях.
На Пагвоській конференції, що відбулася у вересні 1978 року у Варні (Болгарія), ще раз було підкреслено, що, крім індивідуальної відповідальності за наукову роботу, на вчених лежить і особлива відповідальність, зумовлена їхніми знаннями, технічними можливостями та міжнародними зв'язками. У своїх країнах вони повинні поширювати правдиву інформацію про такі факти, як наслідки застосування сучасних озброєнь; результати розвитку промисловості, урбанізації, розвитку сільського господарства і соціальних структур; становище в галузі ресурсів для майбутнього розвитку людства. Ця діяльність учених, що припускає міцні відносини між ними і політичними діячами, їхню соціально-політичну активність, необхідна для ліквідації непорозумінь, неуцтва, ненависті і сприятиме збереженню міжнародного миру.
Повчальною є дискусія з проблеми "Наука й етика", що відбулася на 22-й Пагвоській конференції. Її учасники констатували, що сучасний науково-технічний прогрес призводить до цілої низки небажаних наслідків, як-от створення нових, все більш руйнівних засобів масового знищення, збільшення розриву між промислово розвиненими країнами і тими, що розвиваються. По-різному оцінюючи причини і витоки цих явищ, вони виявилися одностайні в тому, що дальший науково-технічний прогрес не можна більше розглядати як самоціль. Його розвиток слід переорієнтувати так, щоб досягнення науки і техніки використовувались лише на благо людства. З особливою гостротою обговорювалися проблеми соціальної відповідальності вчених і можливості створення таких соціальних механізмів, які дозволили б перетворити цю відповідальність на достатньо ефективний засіб контролю напрямів і тенденцій науково-технічного розвитку.
ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених“ на сторінці 1. Приємного читання.
