Двомовність (білінгвізм) – індивідуальне або колективне вживання двох мов, яке виникло внаслідок різного статусу та функцій мов у конкретній державі.
Державна (офіційна) мова – правовий статус мови, вживання якої обов'язкове в офіційних документах та загалом у публічних сферах суспільного життя в державі (законодавство, управління, судочинство, освіта тощо).
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (ЄХРМ) – міжнародний політико-правовий документ, ухвалений у Страсбурзі 5 листопада 1992 року. Метою Хартії є захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин у Європі, які перебувають під загрозою як європейський культурний спадок. Хартія визнає, що в кожній державі потрібно знати державну мову.
Лінгвоцид (також: мововбивство) – свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу – народності, нації.
Лінгвоцид спрямовується насамперед проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид – ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу. Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція – поглинання одного народу іншим.
Мовна кодифікація – цілеспрямована праця лінгвістів над створенням приписів, які сприяють формуванню, збереженню, удосконаленню, поширенню мовної норми.
Мовна політика – система заходів у державі, скерованих на підтримку функцій державної мови. Включає мовне планування, мовний контроль, мовні інституції, мовну кодифікацію, міжнародне співробітництво.
Мовна свідомість – небайдуже, ціннісне ставлення до мови. Вона обіймає знання, почуття, оцінки щодо мови.
Мовна ситуація – сукупність усіх мов, територіальних і соціальних діалектів, функціональних стилів тощо, які використовують у країні для забезпечення комунікації на всіх соціальних рівнях.
Мовне планування – наявність досконалої законодавчої та нормативної бази для регулювання мовної політики.
Мовний контроль – наявність методів та засобів, закріплених законом, щоб забезпечити дотримання мовного законодавства.
Мовний патріотизм – любов до своєї мови, захист від іномовного впливу, дотримання норм у щоденному вжитку.
Мовні інституції – наявність органів контролю та координації мовної політики.
Референтний зв'язок – зафіксована в мові відповідність між словом і об'єктом дійсності, яка відображає смисл цього об'єкта для людини.
Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словничок основних термінів і понять“ на сторінці 1. Приємного читання.
