Проблеми мови в науковій думці XX століття

Українська людина в європейському світі

У XX столітті у світовій науковій думці сформувалося розуміння того, що мова, мовлення, мовна комунікація є граничними засадами людського розуміння світу та саморозуміння, саме в той час народжується визначення М. Гайдеґґера: мова – це "дім буття". Відтак мовна комунікація постає в сучасному суспільстві останнім підґрунтям і свідомості, і пізнання, і суспільного буття. Г. Фреге, чию філософію мови вважають вихідним пунктом для основних сучасних напрямів дослідження мови, зосередив увагу лінгвістичних досліджень на поясненні механізмів передачі думки від одного носія до іншого. Саме під час передачі думки стає виявним зміст самої думки – те, що передається від одного носія до іншого. Згідно з Г. Фреге смислом кожного висловлювання є референтний зв'язок між об'єктами, що позначені словами. Смисли висловлювань складають думку. Великий інтерес до мовно-комунікативної раціональності, характерний для західноєвропейської думки 1960-1970-х років, сягає своїм корінням філософського аналізу мови науки як найдовершенішого взірця ясності, обґрунтованості й доведеності в аналітичній філософії мови Л. Вітгенштайна. Л. Вітгенштайн у "Логіко-філософському трактаті" виклав критику природної мови, мета якої – показати, що багато проблем філософського осмислення буття людини у світі пов'язані з тим, що ми не розуміємо логіки нашої мови. Багато пропозицій і питань традиційної філософії є псевдопропозиціями і псевдопитаннями, оскільки вони порушують межі природної мови так, що ні самі питання, ні відповіді на них не є осмисленими. У зв'язку з цим Л. Вітгенштайн сформулював ідею, яка стала ключовою у підходах структурно-лігвістичного аналізу: "Межі моєї мови означують межі мого світу". Положення про те, що мова як головний засіб спілкування є субстанцією, яка скріплює суспільство в деяке органічне ціле, є вихідним принципом філософії комунікації. Норми й цінності, що становлять каркас соціального життя, закріплені саме в мові. Ю. Габермас розглядає мову як специфічний метаінститут, від якого залежать усі інші суспільні інститути, позаяк соціальна дія відбувається властиво в повсякденній мовній комунікації. У праці "До реконструкції історичного матеріалізму" (Франкфурт, 1976) Ю. Габермас підкреслює, що "рівень соціокультурного розвитку характеризується, насамперед, рівнем розвитку мовної комунікації". Тож зрозуміло, що творення етики відповідальності, яка передбачає універсальне порозуміння і досягнення загального консенсусу, пов'язане зі спробами віднайти метамову, яка могла б стати основою такого порозуміння. Головна мета Ю. Габермаса – з'ясувати загальні структури процесу міжсуб'ектого порозуміння, виходячи з яких і має будуватися комунікація. У комунікативній дії, яка передбачає взаємодію принаймні двох здатних до спілкування та дії суб'єктів, передусім, за допомогою вербальних засобів, саме мова й виступає основою для досягнення порозуміння. Передумовою розуміння мовцем і слухачем одне одного є спільність їхнього життєвого світу. Життєвий світ – це є, насамперед, "зразки тлумачень", які передаються за допомогою традицій та мови, тому мова є чинником, що конституює життєвий світ; вона, на думку Ю. Габермаса, має трансцендентальний характер (цікаво зіставити це з ідеєю О. Потебні про мову як містичне ядро нації). Іншими словами, мова щодо життєвого світу виступає як граничні засади буття, що лежать поза обставинами емпіричних подій – у такому сенсі вона є метамовою, субстанцією соціальності.

Х.-Г. Гадамер у праці "Істина і метод" підкреслює, що адекватне взаєморозуміння не є ані вживанням в іншу людину, ані підкоренням її своєму власному масштабові; це – спроба підвестися на рівень вищої загальності, здатної подолати як власну обмеженість, так і обмеженість іншого. Суть цієї "вищої загальності" він убачає в тому, що "будь-яка розмова передбачає спільну мову або, точніше, вона виробляє таку спільну мову... Поміж співбесідниками кладеться щось таке, до чого вони обоє причетні й на чому відбувається між ними обмін. Взаєморозуміння з приводу чого-небудь, що саме має бути досягнуте в ході розмови, неминуче означатиме, що в розмові вироблено спільну мову... і тоді з них обох утворюється нова спільнота". Зокрема й міжособистісні стосунки аж ніяк не є безпосередньою зустріччю між "Я" і "Ти", а мають опосередкований мовою та мовленням характер.

Позаяк мова як підстава комунікації та розуміння формує "простір нашої свободи", то й загальне відчуження, що характеризує стан буття в сучасному світі, на думку Г. Гадамера, є не просто наслідком особливих умов соціального буття людини, а, насамперед, виникає через її залежність від побудованого нею самою типу цивілізації. Тому, щоб подолати цю залежність, необхідно з'ясувати "універсально-прагматичні умови спілкування та розуміння", а також витворити "нові форми життя", які б утілювалися в "новій ідентичності причетних одне до одного людей".

У мові знаходить соціальний вимір людського буття і О. Ф. Больнов, мова постає в нього як "спільний знаменник" для суб'єктивності та спілкування. Виходячи з такого розуміння взаємозв'язку мови та принципових засад організації життєвого світу, О. Ф. Больнов формулює положення про перетворення мови, комунікації на одну з найважливіших проблем сучасної філософії.

У соціальній психології є повчальні спостереження про те, як нещирість і демагогія знецінюють Слово, перетворюючи його на потужний конфліктоген. І. Дзюба звертає увагу на парадоксальну ситуацію: у час гіперпродукції Слова і глибокого осмислення феномена мови філософією та культурологією доводиться говорити про вимирання слова, у тому розумінні, що Слово перестає бути носієм мудрості, реальним духовним началом у людських співтовариствах. Слово втрачає сакральність – свою владу над людиною як надраціональну та світовпорядковуючу силу. "Мові завжди доводиться платити не за свої гріхи", – констатує вчений. Українській доводиться відповідати за принижене становище свого народу і його культури. Донедавна українська мова розплачувалася за непривабливий образ і неясні перспективи Української держави. І. Дзюба говорить про створення нового типу цивілізації – поствербального, в якому Слову належатиме суто допоміжна роль обслуговування супертехнологічної діяльності людства. Щодо мовних перспектив людства існує й апокаліптичний прогноз А. Кожибського, який лякає народи шизофренією, що розвиватиметься саме в тих ділянках мозку, що відповідають за мову. Асинхронія в еволюції реальності і соціальних відносин, з одного боку, і мови – з другого, уявляється йому страшним лихом.

Створення глобальної інформаційно-культурної інфраструктури відкриває нові, небачені досі можливості як культурного обміну, так і для маніпулювання масовою свідомістю. Складність переплетення політико-мовних проблем підтверджує необхідність наукового осмислення ролі мови у сфері політики й ролі політики у мовній сфері. Нині, у час боротьби за утвердження української ідентичності, це вкрай необхідно. Осмислення мовного існування людини, її ідентифікаційних уподобань, моделювання політичних дискурсів, аналіз політичних особливостей мови є завданням політичної лінгвістики. Від того, як швидко вдасться ввести аналіз політичної мови і мовно-культурної політики в русло сучасних наукових підходів, залежать темпи розв'язання проблеми подвійної ідентичності та політико-культурної біполярності. Адаптація масової свідомості до сучасних політичних реалій і цінностей постіндустріальної доби – одна з найважливіших умов успішного руху по шляху модернізації та пошуку європейської ідентичності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми мови в науковій думці XX століття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття
  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять