Однією з цілей правової освіти є подолання правового нігілізму – антипода правової культури. Ігнорування закону зі злочинною метою – самостійна форма деформації правосвідомості. Спеціальними засобами, що сприяють мінімізації проявів правового нігілізму, слід назвати:
• 1) якість законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення належної ролі закону в системі правових актів. Наявність стабільності та уніфікації в регулюванні суспільних відносин;
• 2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії. Наявність розвинутої державної структури, здатної забезпечити виконання права. Удосконалення системи правоохоронних органів і правозастосовної діяльності. Зміцнення законності. Підвищення ролі суду;
• 3) високий рівень правосвідомості, який дозволив би законові працювати. Збереження самобутності правової культури. Поліпшення системи правової інформації, професійного навчання і виховання юристів, інших посадових осіб.
Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. Додержання закону стане вигіднішим, ніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку, захист набутих прав, а з другого – можливість будь-якого громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права. Надійність права припускає також стабільність правопорядку і можливість передбачати зміст конкретних юридичних рішень.
Взаємодія права і правосвідомості
Слід відрізняти правовий нігілізм від критики права. Критика спрямована на заперечення "дефектних" норм, консервативних правових звичок, негативних правових стереотипів, недосконалих юридичних інститутів, у той час як правовий нігілізм – це незгода з прогресивними ідеями, ідеалами, цінностями у правовій сфері. Конструктивна критика допомагає виявити потреби правового регулювання, усунути серйозні недоліки правозастосовної практики. Правовий нігілізм, навпаки, є стримувальним фактором прогресивного розвитку суспільства у правовій сфері.
Правовий нігілізм може проявлятися як на рівні індивіда, так і на рівні соціальної спільноти. Поширення нігілізму на загальносоціальному рівні може виражатись у зневажливому ставленні держави до права або використанні його виключно як засобу примусу.
Слабка правова захищеність особистості руйнує її впевненість в об'єктивності закону, здатності держави забезпечити порядок і спокій у суспільстві, захистити людей від злочинних посягань тощо. Недовіра до права та закону інколи досягає такого рівня, що людина відмовляється від реалізації своїх законних інтересів, щоб "не мати справи з правом".
Загалом взаємодія права і правосвідомості має конструктивний характер. Водночас на певних етапах розвитку держави і права можуть створюватися історичні передумови для формування дефектної правосвідомості, яка є антиподом високої правової культури. Деформація правосвідомості проявляється у викривленні уявлень про цінність права. Традиційно її зводять до правового нігілізму. Однак він є лише одним з різновидів названого явища. Іншими проявами дефектної правосвідомості є: правовий інфантилізм, правовий ідеалізм, правовий дилетантизм і "переродження" правосвідомості. Спільним для всіх видів деформації є правова неосвіченість, низький рівень правосвідомості і політ и ко-правової культури суб'єктів права. Відрізняються вони один від одного за глибиною перекрученості правових поглядів, ідей, а також за ступенем поширеності в суспільній, груповій та індивідуальній правосвідомості.
Деформація правової свідомості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шляхи подолання правового нігілізму“ на сторінці 1. Приємного читання.
