Смисл тези про "смерть мистецтва"

Українська людина в європейському світі

Звісно, "кінець мистецтва", "кінець історії мистецтва", "смерть мистецтва" не слід сприймати буквально. Вони не означали ані завершення, ані занепаду мистецтва, чи того, що твори мистецтва більше не будуть з'являтися, або що не буде більше мистецтва чи митців. Це також не була оцінювальна думка, що визнавала б сучасні твори мистецтва гіршими від творів попереднього часу. Ці метафоричні звороти було вжито в нараційному сенсі: йшлося про те, що певний тип оповіді, котрий об'єктивувався в історії мистецтва, дійшов до кінця. Те, що завершилося, – це наратив, оповідь, а не її предмет, спосіб сприйняття та описування мистецтва, а не саме мистецтво.

Щоб збагнути зміст поняття "кінець мистецтва", слід звернутися до терміна "наратив" як поняття філософії постмодерну, що був запозичений з історіографії. Ключовим для розуміння тут є скепсис щодо об'єктивності самого історичного знання: кожний історичний факт, зміст будь-якої історичної події виникає в самому контексті розповіді про подію і нерозривно пов'язаний з інтерпретацією мовця, а не зумовленістю об'єктивним закономірним історичним процесом (об'єктивність якого – теж чиясь інтерпретація). Іншими словами, історія може бути розказана по-різному, вона завжди є інтерпретацією, нехай і культурно та історично обґрунтованою. З позиції постмодернізму історія позбавлена будь-якого смислу, не має жодної іманентної логіки, вона нікуди не веде й нічого не навчає. Так само і світ, як текст, позбавлений будь-якої таємниці, будь-якого завершального смислу.

Провідний постулат постмодернізму – неможливість вибудувати єдину концептуальну модель світу

Кінець мистецтва, що осмислювався у західному світі в 1970-х роках, був співзвучний ідеям постмодернізму, що утвердився в той період у статусі філософської теорії, яка фіксує специфіку сучасної доби загалом. Основна характеристика постмодерну, на думку провідного теоретика цього напряму, французького філософа Ж.-Ф. Ліотара, пов'язана з втратою метанаративами (великими оповідями) сучасності своєї легітимаційної сили. Під "великими метаоповідями" він має на увазі головні ідеї людства: ідею прогресу, емансипацію особистості, уявлення Просвітництва про знання як засіб установлення загального, поступальне розширення та збільшення свободи, розвиток розуму тощо. Ці наративи, як свого часу й міфи, мали забезпечувати легітимацію певних суспільних інститутів, соціально-політичних практик, законодавств, норм моралі, способів мислення тощо. Але, на відміну від міфів, вони шукали цю легітимність не в минулому, а в майбутньому.

Історія західноєвропейського мистецтва також відсилала до великих наративів сучасності, котрі прояснювали та легітимізували внутрішню динаміку художніх змін за допомогою історичної логіки й історичної цілі мистецтва. Мистецтво, визволене від логіки історії та позбавлене опертя у великих наративах, раптом опинилася "поза історією", перестало підлягати історичним примусам та необхідності розвивати власну автономну історію. У 1970-х мистецтво залишило метаісторичну нарацію, що представляла історію мистецтва як процес його емансипації, як прагнення до художньої самосвідомості, повного визнання та зрозуміння мистецтва. Якщо раніше філософська дефініція мистецтва була таким собі стилістичним імперативом того, як має виглядати справжнє мистецтво, то на цьому етапі жодна теорія більше не постачає правил, за якими визначається належність до мистецтва.

Тим не менше, у постмодерністській ситуації не всі наративи втрачають довіру, зазначає Ліотар. Тканину повсякденного життя продовжують плести численні мікронаративи – оповіді, не пов'язані між собою, не об'єднані єдиною тотальною ідеєю.

Лише в цьому сенсі ми можемо говорити про кінець мистецтва, що призвів до розпаду історії мистецтва на багато дрібних оповідей, позбавлених цілісних, об'єднавчих амбіцій. Провідним постулатом філософії постмодернізму' є радикальна плюральність (множинність) – самоусвідомлення культури, що виявне в найрізноманітніших концепціях, котрі співіснують паралельно. Так само, як у філософії констатується неможливість вибудувати "єдину* системну концептуальну модель світу" – так і в історії мистецтва констатується неможливість продовжувати цілісну системну нарацію. Символічний порядок сучасної культури вже не формується однією цілісною релігійною та філософською системою, а складається з фрагментарних, розпорошених дискурсів.

Ідею кінця мистецтва А. Данто порівнює з Bildungsroman – виховним романом, у яком)' герой через чергові життєві досвіди набуває самосвідомість, що дозволяє йому віднайти правду про себе, кінець, що стає початком зрілого життя. Те саме відбулося і з мистецтвом – ми можемо мислити мистецтво після кінця мистецтва так, ніби з ери мистецтва ми перейшли у щось, форму і структуру чого нам ще тільки належить зрозуміти. Цю нову епоху, котру ми ще маємо розпізнати, А. Данто й називає постісторичною, або постнаративною. добою (post-historical, post-narrative period).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Смисл тези про "смерть мистецтва"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"
  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять