З початку 70-х років XX століття на підприємства та компанії країн Європи і Америки було покладено юридичну відповідальність за спричинення збитку навколишньому середовищу, що зумовлювало їхні додаткові фінансові втрати. У цьому зв'язку підприємства почали оцінювати відповідність своєї діяльності нормам екологічного законодавства. За деякими ознаками такий підхід нагадував фінансовий аудит і тому одержав назву екологічного аудиту. Радою Європейського Співтовариства введено визначення: екологічне аудіювання означає засіб управління, що являє собою систематичну, періодичну, об'єктивну і документовану оцінку системи управління і процесів, установлених для охорони навколишнього середовища за цілями:
• одержання об'єктивної оцінки про природоохоронну діяльність економічного суб'єкта загалом чи окремих напрямів цієї діяльності, про рівень екологічної безпеки підприємства;
• виявлення пріоритетів розв'язання проблем природоохоронного характеру, що стоять перед підприємством;
• підготовка обґрунтованих рекомендацій зі стратегії і тактики підприємства у вирішенні природоохоронних завдань із поліпшення екологічних показників підприємства;
• виявлення ступеня вірогідності та повноти офіційно виданої підприємством інформації, екологічної звітної документації про свою діяльність;
• перевірка наявності на підприємстві необхідних норм, нормативів, планів заходів, графіків контролю тощо, їхніх погоджень в органах державного нагляду;
• виявлення недоліків і помилок в обліковій, звітній, поточній експлуатаційній, фінансовій документації;
• визначення повноти і своєчасності виконання природоохоронних заходів і розпоряджень органів державного нагляду;
• перевірка виконання вимог екологічного законодавства, норм, правил та інструкцій з безпеки;
• оцінка рівня організаційної роботи, нормативно-методичного забезпечення, ступеня підготовленості персоналу.
Екоаудит набув поширення у промислово розвинутих країнах – Канаді, Великобританії, Нідерландах, США, Швеції, країнах ЄС і Східної Європи.
У числі перших, що розробили власні програми екоаудиту, були компанії US Steel, Allied Chemical і Occidental Petroleum.
Екологічний аудит став відігравати важливу роль у врегулюванні конфліктів між національними органами з охорони довкілля і компаніями – порушниками екологічного законодавства за умов, коли причина правопорушення – відсутність екологічної програми на підприємстві чи неадекватність її екологічним вимогам. Широко розвинувся одержав спеціалізований екологічний аудит з проблеми мінімізації відходів, оцінки безпеки виробленого продукту, питань професійних захворювань, контролю забруднення конкретних природних середовищ, промислової гігієни й ін.
Сучасний екологічний аудит – це не тільки перевірка стану підприємства на предмет відповідності вимогам природоохоронного законодавства, а й основа для розроблення комплексу заходів для запобігання його можливим порушенням. У такий спосіб екоаудит перетворюється з "рутинного інструменту" контролю за дотриманням закону на економіко-правовий інструмент стимулювання природоохоронної діяльності підприємства.
Систематичні аудиторські перевірки – це політика підприємства, спрямована на послідовне дотримання норм соціальної відповідальності та міжнародних стандартів ISO 14011.
Системи управління впливом на довкілля
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
