Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

Українська людина в європейському світі

Формування ставлення до проблеми "людина – історія" пов'язане з двома відмінними між собою позиціями.

• 1. Домінування загальноісторичних чинників над індивідуальними: індивід – засіб реалізації узагальненого смислу буття спільноти, загальних потреб; масштаб історичної особи визначається мірою продуктивності людини в реалізації цих смислів.

• 2. Окремий індивід – активно діюча сила історії, що сама конституює своє історичне існування, реалізовує свої наміри. За такого підходу індивід – творча діюча сила, що опредметнюе власні смисли, індивід сам задає цей смисл, і сам творить його.

Та невелика верства видатних людей, яку має цивілізований народ і яких досить було б знищити в кожному поколінні, щоб негайно викреслити цей народ зі списку цивілізованих націй, становить істинне втілення сил раси. їм і лише їм ми зобов'язані прогресом, зробленим в науці, мистецтві, промисловості, одним словом, у всіх галузях цивілізації. Вивчення цивілізацій показує, що насправді тільки дуже незначній групі обраних ми зобов'язані всіма досягненнями й успіхами. Хоча натовп користується цими успіхами, проте він не любить дуже явної переваги над собою, а самі великі мислителі і винахідники дуже часто робилися мучениками. Проте всі покоління, все минуле певної раси розквітають в цих прекрасних геніях, складниках дивовижних квітів старого людського дерева. Вони – справжня слава нації, і кожен з членів суспільства, до найнижчого, може пишатися ними. Вони не з'являються ні випадково, ні дивом, але являють собою вінець довгого минулого, ніби концентруючи в собі велич свого часу і своєї раси. Сприяти їхній появі та їх розвиткові – значить сприяти розквітові прогресу, яким буде користуватися все людство. Якщо б ми були б засліплені нашими мріями про загальну рівність, то нам довелося б стати першими її жертвами. Рівність можлива тільки на нижчому щаблі. Щоб рівність панувала у світі, потрібно було б применшувати мало-помалу все, що становило цінність певної раси, до рівня того, що в ній є найнижчого. Підняти інтелектуальний рівень останнього з селян до генія якого-небудь Лавуазье неможливо. Легко знищити таких геніїв, але їх не можна замінити.

Але якщо роль великих людей значна у розвитку цивілізації, то вона, проте, зовсім не така, якою її зазвичай вважають. їх дія, ще раз повторюю, полягає в синтезі всіх зусиль певної раси; їх відкриття завжди є результатом низки попередніх відкриттів; вони будують будинок з каменю, який повільно обтесували їх предки. Історики, зазвичай дуже однобічні, завжди вважали, що можна написати під кожним винаходом ім'я однієї людини, та пізніше виявляється, що серед великих винаходів, які перетворили світ, таких як книгодрукування, порох, пара, електричний телеграф, немає жодного, щодо якого можна було б сказати, що він створений однією головою. Коли вивчаєш походження подібних відкриттів, то бачиш, що вони народилися з цілого ряду підготовчих зусиль: остаточний винахід є тільки вінець... Парова машина являє собою сукупність цілої низки винаходів, з яких кожен вимагав величезної праці. Грек, будь він у сто разів геніальніший Архімеда, не міг би вигадати локомотива, бо для виконання такого завдання йому треба було б чекати, щоб механіка здійснила успіхи, які потребували двотисячолітніх зусиль.

Хоча, мабуть, політична роль великих державних людей більш незалежна від минулого, але в дійсності вона не більше самостійна, ніж роль великих винахідників... Безсумнівно, вони можуть порушити еволюцію якогось суспільства, але вони не спроможні змінити її перебіг. Геній якого-небудь Кромвеля або Наполеона не в силах виконати подібної справи. Великі завойовники можуть знищити вогнем і мечем міста, людей і імперії, як дитина може спалити музей, наповнений скарбами мистецтва; але ця руйнівна сила не повинна нас вводити в оману щодо характеру своєї ролі. Вплив великих політичних діячів триває лише до того часу, поки, як Цезар або Рішельє, вони вміють спрямовувати свої зусилля в дусі потреб епохи; справжня причина їх успіхів передувала їм самим. Двома або трьома століттями раніше Цезарю не вдалося б підпорядкувати велику римську республіку владі монарха, і Рішельє був би безсилий здійснити об'єднання Франції. У політиці справжні великі люди – ті, які передбачають появу потреби, подп, підготовлені минулим, і вказують шлях, якого слід триматися. Ніхто, можливо, не бачив цього шляху, але фатальні умови еволюції повинні швидко штовхнути туди народи, долями яких тимчасово керують ці могутні генії. Вони, так само як і великі винахідники, синтезують результати довготривалої праці.

Не варто, однак, заходити дуже далеко з цими аналогіями. Винахідники відіграють важливу роль у розвитку цивілізації, але ніякої безпосередньої ролі – в політичній історії народів. Великі люди, яким ми зобов'язані всіма важливими відкриттями, від плуга до телеграфу, складовим спільних надбань людства, ніколи не мали якостей характеру, необхідних для створення релігії або для завоювання імперії, тобто для помітних змін зовнішнього ходу історії. Мислитель занадто ясно бачить складність проблеми, щоб він міг мати колись дуже глибокі переконання, і занадто мало політичних цілей здаються йому гідними його зусиль, щоб він міг переслідувати хоча б одну з них. Винахідники можуть змінити зовнішній вигляд цивілізації; фанатики з обмеженим розумом, але з енергійним характером і з сильними пристрастями самостійно можуть засновувати релігії, імперії й піднімати маси....

Не можна бути вождем народу, не втілюючи його мрій. Мойсей уособлював собою в очах євреїв прагнення до звільнення, яке таїлося роками в їхніх душах рабів, понівечених єгипетськими бичами. Будда зумів зрозуміти нескінченні лиха свого часу й висловити в релігії потребу любові і жалю, які в епохи загального страждання починали виявлятися у світі. Магомет здійснив об'єднанням релігії політичне об'єднання народу, розділеного на тисячі ворожих племен. Артилерист Наполеон втілив ідеал військової слави, блиску і революційної пропаганди, що складали тоді основні риси народу, який він протягом п'ятнадцяти років водив через всю Європу. Зрештою ідеї, а отже, і ті люди, які їх втілюють і поширюють, керують світом.

Історія нам навіть показує, що найбільш безглузді ідеї завжди сильніше об'єднували людей і відігравали найважливішу роль. В ім'я самих оманливих химер світ до цього часу піддавався найсильнішим потрясіннням: цивілізації, що здавалися вічними, руйнувалися і творилися інші. Філософи присвячують часто століття на знищення того, що люди глибокого переконання іноді створюють в один день. Переконані хіба що беруть участь у тих прихованих силах, які керують світом. Вони викликали найбільш важливі події, записані історією.

Безсумнівно, фанатики поширювали тільки ілюзії, але цими ілюзіями, одночасно страшними, звабливими і порожніми, досі жило людство і, без сумніву, буде продовжувати ще жити. Це тільки тіні, проте їх слід поважати. Завдяки їм наші предки отримали надію, і в своїй героїчній і божевільній гонитві за цими тінями вивели нас з первісного варварства і привели до того пункту, де ми знаходимося в даний час. Зі всіх чинників розвитку цивілізацій ілюзії становлять чи не наймогутніший. Ілюзія викликала появу в світі пірамід і вкривала Єгипет протягом п'яти тисяч років кам'яними велетнями. Ілюзія збудувала в середині століття наші гігантські собори і змусила Захід кинутися на Схід для завоювання. У гонитві за ілюзіями засновувалися релігії, які вміли підпорядкувати своїм законам половину людства, ними ж творилися і знищувалися величезні імперії. Не в гонитві за істиною, але швидше в гонитві за брехнею, людство витратило більшу частину своїх зусиль. Химерних цілей воно не в змозі було досягти, але в прагненні їх досягти воно дійшло до прогресу, якого зовсім не сподівалося.

Гюстав Де Бон.

ПсихоАогія народів і мас.

Є різні підходи до питання людини – творця історії.

• 1. Концепції, які за основу історичного процесу беруть матеріальну діяльність, вважають, що творцями історії є звичайні люди з їхньою повсякденною діяльністю. Зокрема, на цих позиціях стояли економісти кінця XVIII століття. Так, Адам Сміт стверджував: суспільство є трудовим і обмінним союзом. Близькою до такого підходу була також школа анналів. На думку її чільного представника Фернана Броделя, історія – це функціонування структур повсякденності.

• 2. Теорія "історії – одкровення" зводить історію до пошуку виняткових людей, які завдяки своїм особистим якостям діють в ім'я інших або маніпулюють ними. Так, Томас Карлейль у праці "Герої. Вшанування в історії " наголошує: видатні люди – джерело життєвого світла, природної мужності.

Т. Карлейль дає класифікацію різних типів героїв: герой як божество, герой як пророк, герой як поет, герой як пастор, проповідник, герой як письменник, герой як вождь.

• 3. У теорії "розуміючої соціології" історична особа – це індивід, що займає певну соціальну позицію, має певні владні повноваження. Роль таких людей – вплив на долі інших, їх зміну. Засновник цієї теорії німецький соціолог Макс Вебер виділяє:

  – традиційну владу – успадкування влади в монархії;

  – харизматичну владу (харизма – особливий божественний дар впливу на навколишніх людей);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"
  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять