План викладу
• 7.1. Суспільства громадянські і негромадянські
• 7.2. Сутність громадянського суспільства
• 7.3. Громадянське суспільство і політика
• 7.4. Громадянське суспільство в Україні
Суспільства громадянські і негромадянські
В історії народів важливі і глибоко впливають на їхню долю не революції, не війни, а зміни в основних ідеях.
Гюстав Лебон.
Психологія народів і мас.
У час, коли готується до видання ця книга, українці виборюють свою європейську перспективу і обстоюють європейські цінності, віддаючи свої життя. Проте сучасна Українська держава має значний багаж пострадянського досвіду і є перехідною державою від тоталітаризму до демократії, і на цьому шляху перед нею постають зовнішні і внутрішні перешкоди. І саме ідея усталення демократії та європейського вибору може стати об'єднавчою для всіх регіонів України, а однією з умов перетворення демократії формальної на демократію реальну є існування в державі розвиненого зрілого громадянського суспільства. Громадянське суспільство створює активне соціальне поле, необхідне для демократії, розпиває довіру та дух солідаризму, терпимості та кооперації, а також створює ситуацію наявності "пильного громадського ока", що стежить за владою. "Малі справи", "сусідські об'єднання" – це ті форми людської співпраці та солідарності, які є осереддям громадянського суспільства і торують шлях до впорядкованого життя, сильної і стабільної демократії в межах усього суспільства.
Негромадянські суспільства. Для того, аби зрозуміти сутність і особливості феномена " громадянське суспільство", потрібно з'ясувати, що не є громадянським суспільством. Адже суспільства негромадянські (поп-civil) чи навіть анти громадянські (uncivil) існують у значній частині країн світу, і в порівнянні з ними чіткіше виявляються риси громадянських суспільств (табл. 7.1).
Суспільства "закриті" і "відкриті" (К. Поппер)
Так, Карл Поппер у праці "Відкрите суспільство та його вороги" ввів поняття "відкритого" і "закритого" суспільства для означення культурно-історичних і політичних систем, притаманних різним суспільствам на різних етапах їхнього розвитку. "Закрите" суспільство, за К. Поппером, – це суспільство авторитарного або тоталітарного типу, "магічне" й "колективістське", яке характеризується обмеженою соціальною мобільністю, статичною структурою, нездатністю до інновацій, традиціоналізмом, догматичною ідеологією, схильне до спеціалізації.
Таблиця 7.1
Класифікація держав у 2014 році за методологією Freedom House[1]
| Вільні | 88 (45%) | 2826850000 (40%) |
| Частково вільні | 59 (30%) | 1822000000 (25%) |
| Невільні | 48 (25%) | 2467900000 (35%) |
| Загалом | 195 | 71167500000 |
"Відкрите" суспільство характеризується високою соціальною мобільністю, динамічною структурою, здатністю до інновацій, критицизмом, індивідуалізмом і демократичною плюралістичною ідеологією, схильне до творчості. "Відкрите" суспільство не є ідеальним, проте є завжди відкритим до вдосконалення. Розпад "закритого" суспільства (наприклад, СРСР) не означає автоматичного виникнення на його місці "відкритого" суспільства", але важливу роль у цьому відіграє громадянське суспільство.
Негромадянські суспільства
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
