Після Другої світової війни глобальна політика стала біполярною, а світ розділився на три частини:
• група найбільш економічно розвинених і потужних держав на чолі зі Сполученими Штатами;
• група небагатих комуністичних країн на чолі з Радянським Союзом;
• "третій світ", що складається переважно з бідних, політично нестабільних держав, які лише недавно здобули незалежність. Більшість із них у недалекому минулому були колоніями, напівколоніями або залежними територіями, і політична незалежність не означала для них незалежності економічної. Спільними для країн третього ешелону в переході до ринку є і так звані "пастки розвитку": міжнародна ізоляція, низький рівень продуктивності праці, низький рівень доходів, відсталість системи загальної та професійної освіти, бідність.
С. Гантінґтон: поляризація світу на межі тисячоліть відбувається на засадах культурної ідентичності
Наприкінці 1980-х комуністичний світ зазнав краху, і міжнародна система "холодної війни" стала історією. У світі після "холодної війни" ідеологічні, політичні чи економічні відмінності між людьми втратили свою першочергову важливість. їхнє місце зайняли культурні відмінності. Народи і нації намагаються знайти відповідь на найпростіше питання, що може постати перед людиною: "Хто ми такі?". І вони відповідають на нього традиційним для людських істот способом звертаючись до понять, які мають для них найбільше значення. Люди визначають себе через походження, релігії, мови, історії, цінностей, звичаїв та інститутів. Вони ідентифікують себе з культурними групами, націями і – на ширшому рівні – цивілізаціями. Політика використовується людьми не лише для просування власних інтересів, а й для визначення своєї ідентичності.
Семюел Гантінґтон.
Зіткнення цивілізацій.
Після руйнування соціалістичного табору в кінці 1990-х років докорінно змінилися критерії розрізнення між народами: після закінчення "холодної війни" найважливішими стали вже не ідеологічні, економічні або політичні відмінності, а культурні. По суті, ці критерії покликані дати кожному народові відповідь на питання: "Хто ми є?" Відповідь на це питання передбачає звернення до понять, які мають для людей найбільше значення: походження, мова, релігія, історія, цінності, звичаї, соціальні інститути. Люди ідентифікують себе з культурними групами: племенами, етносами, релігійними спільнотами, націями, а на найшир- шому рівні – цивілізаціями. Дуже важливо, що ми дізнаємося, ким ми є за принципом "свій – чужий": коли ми дізнаємося, ким ми не є, а по суті – проти кого ми.
Міжнародна політична система, як відзначає колишній міністр закордонних справ Німеччини Й. Фішер, містить у собі вже не порядок, а радше щось на кшталт великої мозаїки, де до найрізноманітніших політико-культурних осей часу ліпляться зони порядку і розпаду, сталості і конфлікту. Двоїста, одновимірна система, що ґрунтувалася на протистоянні двох наддержав, поступилася місцем тривимірній системі без чільного протистояння. Вона включає три ніби окремі світи: по-перше, досучасний – додержавний постімперський хаос – Сомалі, Афганістан, Ліберія. По-друге, сучасний – класична державна система. По-третє, постмодерністський – державна система руйнується, але переходить не до безладу, а до більшого порядку – це, на думку Й. Фішера, США та їхні "васали" в Європі і Східній Азії.
С. Гантінґтон стверджує: у цьому новому світі зіткнення відбудуться не між соціальними класами, бідними і багатими, а між народами різної культурної ідентичності. І найбільш небезпечні культурні конфлікти – ті, що спалахують на лініях розмежування між цивілізаціями. Суспільства, об'єднані ідеологією, але розділені культурно, розпадаються, як це сталося з Радянським Союзом, Югославією, Боснією, або вступають у період напруженості, як це сталося з Україною і багатьма іншими країнами. Країни, подібні між собою в культурному аспекті, співпрацюють економічно і політично. Міжнародні організації, засновані на близьких у культурному аспекті державах – наприклад, Європейський Союз, – набагато успішніші, ніж ті, які намагаються переступити культурні бар'єри.
Протягом сорока п'яти років Європа була поділена ідеологічно – "залізною завісою". Нині ця лінія розподілу перемістилася на кількасот кілометрів на схід. Тепер, на думку С. Гантінґтона, вона означує межу між західним християнством, з одного боку, і православ'ям та мусульманами – з другого.
Основні відмінності політичного та економічного розвитку цивілізацій мають коріння у відмінностях культур. Так, економічний успіх східноазійських країн зумовлений східноазійською культурою, водночас причини труднощів цих країн у розбудові демократії зумовлені також культурою. Розвиток посткомуністичних суспільств Східної Європи також є залежним від культурної ідентичності: країни із західно-християнськими цінностями стають успішними в економічному розвитку, тоді як країни з православним корінням мають менш зрозумілі перспективи, а мусульманські – ще в гіршій ситуації.
С. Гантінґтон уважає, що в сучасному світі нараховується сім або вісім цивілізацій, причому найважливіші країни світу належать до зовсім різних цивілізацій. Провідною тенденцією, на його думку, є зміщення державної потуги від Західної цивілізації до не-західних цивілізацій. Глобальна політика стає багатополюсною і поліцивілізаційною.
Після розпаду СРСР і завершення "холодної війни" популярною стала висунута Френсісом Фукуямою концепція "кінця історії", заснована на сподіванні, що біполярний світ залишився в минулому, людство у своїй еволюції прийшло до гармонійної моделі, в якій західна ліберальна демократія стає універсальною формою соціального устрою. Але незабаром виявилося, що концепція "великого краху" була утопічною: світ став іншим, але не став більш мирним та позбавленим суперечностей, зміни були неминучими, але прогрес – ні. Ілюзію гармонії швидко розвіяли нові етнічні конфлікти, порушення законів і міжнародного порядку, виникнення нових альянсів та конфліктів між державами, відродження неокомуністичних та неофашистських рухів, зростання релігійного фундаменталізму, неспроможність міжнародних організацій відвернути чи припинити локальні конфлікти.
Основні принципи поліцивілізаційного підходу
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поляризація світу після Другої світової війни“ на сторінці 1. Приємного читання.
