"Фінансова цивілізація": витоки, еволюція, status quo
Процеси дегуманізації сучасного життя дослідники пов'язують із формуванням у сучасну добу стану суспільного життя, означеного поняттям "фінансова цивілізація", яке увів до наукового вжитку в Україні філософ Володимир Ільїн. Уживаючи це поняття, мають на увазі:
• по-перше, проникнення грошового виміру на всі рівні соціокультурного буття людини, зокрема в такі сфери, які дотепер не вимірювалися грошовим еквівалентом;
• по-друге, сучасний стан економічних механізмів створює ситуацію, в якій гроші діють виключно заради самих грошей, віртуалізуючи не лише економіку, а й соціум загалом.
Криза, яку зазвичай називають фінансовою, охопила всі складові світової економічної системи і в повному своєму масштабі набула позафінансової, позаекономічної природи – кризовим є стан сучасної соціальності як такої. Нинішня фінансова криза є найгострішим виявом віртуалізації соціального, спричиненої не в останню чергу новітньою еволюцією грошей та економічних механізмів. Сучасні гроші – це субстанція-суб'єкт, цілковито ідеальна, духовна, абстрактна, яка не має потреби в жодній іншій субстанції, окрім самої себе, субстанція, що народжується з економічних відносин і перебуває в економічних параметрах, проте проймає собою весь світ, увівши в дію вже по-справжньому світові гроші, або світові валюти.
У цьому світі поставлено під сумнів фундаментальні моральні цінності, дискредитовано науково обґрунтоване освоєння світу, раціональні моделі поведінки загрожують утратою "всього святого", а життя людини зведено до нескінченної гонитви за грошима. Гроші перетворилися з інструменту економічної діяльності на один із вимірів людської долі, позаяк багатство і бідність – не лише зовнішні обставини життя, а й діапазон екзистенційних моделей, у якому людина переживає своє буття у світі, "почуття тріумфу" або почуття приниженості і стан фрустрації.
Почалося це не тепер, витоки цих явищ коріняться ще в історії Стародавньої Греції. Людина західного світу завоювала земну кулю, за висловом К. Ясперса, завдяки послідовному проведенню трьох принципів: а) заснована на грецькій науці раціональність, яка ні перед чим не зупиняється; б) те, що ми називаємо особистістю, із самого початку було пов'язане з раціональністю як її корелятом; в) західна людина сприймає світ як фактичну дійсність у часі. Самодостатність і раціональність стають для неї джерелом, з якого вона безпомилково пізнає світ і намагається панувати над ним.
Поворот до раціональності, про який пише К. Ясперс, збігся в часі з процесом в економічному житті, який неможливо розглядати безвідносно до перелічених духовно-культурних явищ – монетарною революцією, ініційованою у 630-х роках до н. е. царями Лідії. До появи монетних грошей існувало багато цивілізацій – єгиптяни й вавилоняни, ацтеки, хети, критяни. Вони створили розвинені культури, але в усіх це закінчилося застоєм і занепадом. Лише греки, які перейняли від лідійців монетарну систему, подолали цей бар'єр.
Прийняття грошей швидко просунуло їх уперед, дозволивши випередити інші народи. Гроші вивели соціальні зв'язки людей за рамки родинних кланів, створили новий зріз соціальної диференціації – не на основі кровної спорідненості, а на основі майнового поділу на стани і територіального принципу збору податків. Людина тих часів здобула своє "Я" певною мірою внаслідок того, що гроші зруйнували її традиційне "Ми", вона мусила усвідомити свою окремішність, протиставленість світові й шукати опори в самій собі. Так приходить відкриття особистості.
Разом з тим людина, раніше пов'язана лише з тісною групою кровних родичів, тепер, опинившись поза своїм локальним середовищем, віднаходить свою належність до нескінченно широкої множини речей, людей і подій, які відкрилися їй через товарно-грошові зв'язки, – вона виявляє, що реально належить до цього безмежного, але єдиного по своїй суті світу, – так зародився перехід до універсальності. Змінилися стиль мислення і шкала цінностей.
Ставши суб'єктом ринку, навчившись співміряти речі за чітко визначеними законами грошових співвідношень, людина виробила принципово новий тил інтелектуальної діяльності: гроші навчили її перетворювати якісні відмінності на кількісні, вони примусили рахувати й тим сприяли формуванню нового типу мислення, заснованого на значно вищому рівні абстрагування і значно жорсткіших вимогах до смислової еквівалентності.
Сутність поняття "людина економічна"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Фінансова цивілізація": сутність і перспективи“ на сторінці 1. Приємного читання.
