У сучасній літературі, як зазначає В. І. Пожуєв, сформувалися два підходи до визначення сутності інформації: 1) атрибутивний, за якого інформація кваліфікується як невід'ємна ознака будь-якого матеріального об'єкта й оцінюється як міра впорядкованості структур та взаємодій; 2) функціональний, прихильники якого пов'язують інформацію з функціонуванням та розвитком систем, що самоорганізуються.
Для нашого розуміння суті інформаційного суспільства доречно використати сформульоване В. І. Пожуєвим визначення.
Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються в суспільстві, призначені для передачі у процесі комунікації; зміст повідомлення; абстрактне поняття, що свідчить про застосування інформаційного підходу (теорії інформації або теорії комунікації) для аналізу того чи іншого явища об'єктивної реальності.
Інформацію як об'єктивне явище можна розглядати й за такими ознаками:
• 1) це самостійна виробнича галузь, тобто вид економічної діяльності;
• 2) це невід'ємний фактор будь-якого виробництва, який є фундаментальним ресурсом кожної економічної системи;
• 3) це інформаційний товар, який лежить в основі створення інформаційного продукту або інформаційної послуги і виступає як матеріальний товар, що визначається не вартістю, а монопольною ціною через рівновагу попиту і платоспроможності покупця;
• 4) це елемент ринкового механізму, який поряд із ціною та корисністю впливає на визначення оптимального стану економіки та її рівноваги;
• 5) це один із найважливіших факторів у конкурентній боротьбі. Інформація впливає на ефективність виробництва без фізичного збільшення традиційних ресурсів; діє на суб'єктивний фактор виробництва – людину, її характер, особливості; прискорює процес виробництва завдяки зменшенню періодів виробництва та обігу.
Основні характеристики інформаційного суспільства
Виходячи з такого розуміння інформації, визначимо основні ознаки інформаційного суспільства.
• 1. Перетворення інформації на найважливіший економічний ресурс, що має глобальний характер і забезпечує підвищення ефективності, зростання конкурентоспроможності та інноваційний розвиток суб'єктів господарювання. Провідним видом власності стає власність людини на інформацію як духовний продукт; знання та інформація набувають властивостей товару. Перетворення інформаційної сфери на фундамент, основу всіх видів економічної діяльності у XXI столітті.
• 2. Інформаційне суспільство є видом відкритого суспільства, що характеризується доступністю інформації для громадян; зростання ролі інформаційного менеджменту в управлінні суспільством та різними сферами життя.
• 3. Інформація розвивається за своїми законами, не пов'язаними з реальними фактами (неправдива інформація здатна вносити серйозні зміни в життя людей та суспільно-політичні процеси).
Становлення інформаційного суспільства суттєво підвищує роль інформаційної культури як орієнтира у сфері використання інформації та новітніх інформаційних технологій, у формуванні вмінь та навичок взаємодії з інформаційним середовищем. Формування інформаційної культури вимагає також і належного правового забезпечення. Важливим фактором формування інформаційної культури виступає сприяння державній інформаційній політиці як сукупності основних напрямів і способів діяльності держави з отримання, використання, поширення та зберігання інформації.
Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підходи до визначення сутності інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.
