Аксіодогічний аспект технологій

Українська людина в європейському світі

Зазвичай будь-який об'єкт створюється людьми для задоволення їхніх об'єктивних потреб. Проте технологія, створена людиною, не обов'язково використовується тільки для задоволення наших реальних потреб. Зброя масового знищення винайдена для знищення – і хіба це справжня потреба людства? Тут ми підходимо до аксіологічного аспекту технологій. Хіба це не філософія? Філософія, тому що це пов'язано з нашим життям і нашими цінностями. Наше життя є великою цінністю само собою, але ми повинні говорити також про такі цінності, як безпека і захист, свобода, рівність, мораль.

Технологія змінює нашу поведінку, викликаючи зміни в суспільстві. Хто має нову технологію, той має перевагу над тими, що її не мають; зокрема, це стосується доступу до інформації та використання її супроти сусідів або будь-яких інших країн чи об'єднань. Дуже промовистий приклад: мати супутники для спостереження будь-яких об'єктів на Землі і не ділитися інформацією з іншими державами чи народами. Хтось має нову модель комп'ютера – швидшого, більш потужного – і має перевагу завдяки кращій інформаційній базі. Нові винаходи у сфері охорони здоров'я є доступними для небагатьох, інші ж не можуть ними користуватися. Ми ділимо людей на тих, хто матиме кращу охорону здоров'я, і тих, хто не має жодних шансів на продовження життя. Те саме з фармацевтичною промисловістю: існує великий розрив між тими, хто має вільний доступ до новітніх препаратів, і тими, які марно чекають на нього. Ми повинні дбати про наше життя – загадку і коштовність, як колись писав японський буддійський мислитель Деісаку Ікеда.

Технології та економічне зростання

Технологія є необхідним чинником економічного розвитку і зростання. Немає ніяких сумнівів, що нові технології дають перевагу в економічному розвитку. Вони дозволяють заощаджувати у використанні сировини, енергетичних ресурсів, щоб бути більш ефективними і конкурентоспроможними. Технології заощаджують час, створюючи нові ноу-хау. Технологія забезпечує швидше транспортне сполучення та передачу інформації. Зокрема Інтернет реально змінив бізнес-поведінку, переводячи її з режиму конкуренції в жорсткіший режим суперництва. Ми хочемо мати майже все одразу, бо економічні витрати є одним із вирішальних факторів успіху як компанії, так і держави у її стратегії розвитку і зростання. Все прискорюється, створюючи нелюдські умови роботи через бажання зробити швидше, краще, дешевше і неможливість досягти всього одразу.

Технічний прогрес містить у собі парадокс: коли ми використовуємо все більше й більше нових технічних засобів, ми потребуємо все менше робочої сили. Технологія парадоксально призводить до змін ринку робочої сили, коли нам уже не потрібно так багато працівників у деяких професіях, як раніше. Звідси постає величезна необхідність мати уявлення про основні тенденції науково-технічного прогресу в майбутньому. Ми повинні формувати бачення нашого майбутнього розвитку, маючи на увазі, що науково-технічний прогрес у секторі охорони здоров'я приводить до продовження тривалості життя людини. Отже, треба розвивати нові види професійної діяльності для здоров'я і безпеки в нашому старіючому світі.

Технологію нерідко звинувачують у забрудненні навколишнього середовища. Однак усе набагато складніше. Це роблять не технології самі по собі, а людина, яка використовує технологію у своїх цілях, щоб забезпечити інтенсивний розвиток, власний добробут чи конкурентоспроможність. Відсутність оцінки майбутніх ризиків є причиною використання неправильних і невідповідних технологій, що чинять велику шкоду для нашої планети. Тепер, коли ми знаємо, що це неправильно, можна краще оцінити, які напрями технічного прогресу провадять до катастрофічних наслідків. Це важкий шлях, який треба пройти, щоб відвернути такі наслідки для флори і фауни і в цілому для екологічного середовища в багатьох країнах світу.

Технології привели до величезного зростання прямих іноземних інвестицій, відкривши тим самим двері для глобалізації. Прибічники глобалізації торжествують, тому що переможцями насамперед стають дуже великі компанії, переважно транснаціональні корпорації, які мають кращі технології та фінансові можливості. Суперництво між ними стає новою міжнародною парадигмою управління. Вони є глобальними, і багато дрібних компаній слідують цій парадигмі, мріючи також стати глобальними.

Технології є інструментом у боротьбі за лідерство або гегемонію у світі. Наддержави мають власні інтереси і дуже часто використовують військові технології як інструмент для утворення союзів або ведення переговорів. Гонка озброєнь у світовій історії завжди була гонкою новітніх військових технологій. Тому технологія є фактором стратегічних змін геометрії міжнародних сил і впливів. Це означає необхідність вести постійний моніторинг такого розвитку, хоча це важке завдання для міжнародного співтовариства.

Технічний прогрес і міжнародне право: проблема інтелектуальної власності

Технічний прогрес має значний вплив на міжнародне право. Насамперед, це проблема прав інтелектуальної власності, яка, на жаль, залишається нерозв'язаною у глобальному масштабі. Проте в багатьох країнах прогрес у цій сфері спостерігається. Міжнародне співтовариство створило власну організацію для цієї мети в рамках системи Організації Об'єднаних Націй – Всесвітню організацію інтелектуальної власності. У рамках Європейського Союзу вводиться багато процедур, але досі залишається нагальна потреба захисту інтелектуальної власності, тому що ця власність є результатом величезних зусиль учених і фінансових донорів.

У рамках міжнародного права помітне динамічне прирощення нових регулятивних норм, пов'язаних із технологіями захисту довкілля. Єдина проблема – брак доброї волі, щоб захистити наше довкілля і права людини. Боротьба точиться, але це тривалий процес.

У науці є дві дуже важливі парадигми. Перша походить від Рене Декарта: "Cogito ergo sum" – "Я мислю, отже, я існую". Друга – від святого Августина: "Dubito ergo sum" – "Я сумніваюся, отже, я існую". Мислення є джерелом творчості та інновацій, у цьому Рене Декарт має слушність. А принцип сумніву Аврелія Августина, принцип, якого також дотримувався Декарт, приводить нас до висновку, що всі вчені повинні бути скептиками: я повинен сумніватися, що сьогоднішнє рішення є єдиним і остаточним. Якщо ми не будемо сумніватися, то не перетнемо межі пізнання. Ми, як і раніше, є людьми, що перебувають на початку свого шляху, і наш процес пізнання довший, ніж життя індивідуума. П'єр Тейяр де Шарден колись сказав: "Тварини, безперечно, знають. Але вони, звичайно, не знають, що вони знають". Тому я хотів

би завершити свої міркування зауваженням до вислову цього великого єзуїта П'єра Тейяра де Шардена, яке передає моє власне феноменологічне переконання: людина знає, але, звичайно, ми не знаємо, скільки ми не знаємо. Ось чому ми є homo sapiens.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аксіодогічний аспект технологій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій
  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять