Отож, сучасне мистецтво в Україні – явище відносно нове і специфічне. Його специфічність відобразилася й у певній термінологічній плутанині. Так, синонімом терміна "сучасне мистецтво" в українському мистецькому середовищі часто вживають поняття "актуальне мистецтво" (з англ, contemporary – сучасний). Для уникнення плутанини українські дослідники ввели практику: умовно називати сучасним будь-яке мистецтво, що твориться зараз, у тому числі й пострадянське, котре, по суті, є рудиментом минулого, а актуальним (contemporary) – альтернативне мистецтво, що виражає дух часу і відповідає критеріям сучасного світового мистецького процесу. Термін contemporary підкреслює, що сучасне мистецтво заслуговує свого імені, якщо воно демонструє свою сучасність, а не лише якщо воно зроблене й виставлене в теперішній момент.
Одна з головних "місій" сучасного мистецтва – бути критичним інструментом, який об'єктивує не "вічні істини", а суспільно значущі проблеми, причому не лише в естетиці, а й у політиці та етиці. У сучасному світі мистецтво більшою мірою є способом мислення, аніж джерелом приємності чи розваги. Спектр його проблематики може бути якнайширший – від приватного світу пересічної "маленької людини" до глобальних проблем, що виходять за масштаби однієї країни і стосуються всієї світової спільноти. Проте спільним пунктом відліку є те, що свою позицію сучасне (актуальне) мистецтво конституює як опозицію до капіталізму. По суті, все сучасне західне мистецтво є лівим, позаяк займається критикою капіталістичного суспільства, з якої воно й почалося. Ліве мистецтво, як і взагалі ліва теорія, досліджує широке коло питань щодо ситуації несправедливості, нерівності та пригноблення на різних рівнях – економічному, соціальному, філософському тощо. Відповідно проблемою сучасного мистецтва є не проблеми техніки чи форми, а ідеологія та суспільна функція мистецтва.
Позаяк сучасне мистецтво проблематизує вади суспільства, артикулює найрізноманітніші "незручні теми" та соціальні табу, то його стратегією часто стає скандал. Сучасне мистецтво як критичний інструмент здебільшого є в опозиції до влади і намагається показати, яким чином та в який спосіб ідеологія, що її так чи інакше нав'язує будь-яка влада, монополізує інформацію, формує соціальні конвенції, впливає на формування образу реальності – тобто маніпулює свідомістю широкого загалу. Тому дуже часто воно зачіпає політичне життя, а його практики є політично ангажованими і часто мають протестне, революційне забарвлення. Прикладом лівого протестного мистецтва можуть бути славнозвісні Pussy Riot – російський феміністичний панк-рок-гурт, що 2012 року здійснив акцію у храмі Христа Спасителя у Москві, внаслідок чого за звинуваченням у хуліганстві та у зв'язку з "несанкціонованим виступом", який гурт назвав "панк-молебнем", троє учасниць було заарештовано. Ця подія мала у світі широкий резонанс і була сприйнята як протест проти тоталітаризму та релігійної нетерпимості в Росії. Тим не менше, критична функція мистецтва не може бути зведена до прямого політичного висловлювання.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Сучасне" та "актуальне" мистецтво“ на сторінці 1. Приємного читання.
