Друковані ЗМІ – система публічної передачі інформації за допомогою технічних засобів. Друковані засоби масової інформації (преса) включають періодичні видання, що виходять під постійною назвою з певною періодичністю протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друковані ЗМІ мають необмежену сферу розповсюдження.
Електронні ЗМІ – телебачення, радіо та комп'ютерні комунікаційні зв'язки. Телебачення і радіо виконують чотири основні функції: інформативну, пізнавальну, просвітницьку і виховну. З усіх електронних ЗМІ найбільший вплив здійснює телебачення. З розвитком інформаційних технологій на перше місце серед електронних засобів масової інформації виходить міжнародна мережа "Інтернет", шо становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг.
Інформаційна безпека – стан збереження інформаційних ресурсів і захищеності держави, прав особистості та суспільства, різних суб'єктів політичного, економічного і культурного життя в інформаційній сфері, яка включає інформаційно-технічну та інформаційно-психологічну складові. Інформаційна безпека виступає також як процес забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації.
Інформаційна культура – складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності, спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, який включає систему оптимальних засобів маніпулювання зі знаками, даними, інформацією та подання їх споживачеві для розв'язання теоретичних і практичних завдань.
Інформаційна політика – система установок, методів і засобів, за допомогою яких держава регулює інформаційні відносини у країні в інтересах держави, суспільства і громадян. Сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Інформаційне суспільство (інформаційна епоха) – концепція постіндустріального суспільства, нова історична фаза поступу цивілізації, де більшість працівників зайняті виробництвом, збереженням, переробкою і реалізацією інформації, зокрема знань. Рушійною силою розвитку суспільства виступає виробництво не матеріального, а інформаційного продукту. Інформаційно-комунікаційні системи уможливлюють доступ людей до надійних джерел інформації. Це вид відкритого суспільства, що характеризується доступністю інформації для громадян; зростанням ролі інформаційного менеджменту в управлінні суспільством та різними сферами життя.
Інформаційний простір – сукупність результатів семантичної діяльності людей. Інформаційний простір включає певну наявність банків і баз даних, технологій їх супроводу та використання, інформаційних телекомунікаційних систем, що забезпечують інформаційну взаємодію організацій і громадян та задоволення їхніх потреб. Нині інформаційний простір розглядається як розмежування в геополітичному просторі самостійних просторів зі своїми кордонами, структурою, інформаційними ресурсами, засобами інформаційної взаємодії та інфраструктурою.
Інформаційні ресурси – документована сукупність інформації, що включає бази даних і знань та відповідні масиви. Інформаційні ресурси включають друковані, рукописні та електронні видання, що містять нормативні і довідкові документи з питань законодавства, політичної, економічної, духовної сфер та інших галузей. Інформаційні ресурси поділяються на державні і недержавні. Особливе місце займає бібліографічна продукція, що включає бібліографічні списки, покажчики, бази даних, довідково-бібліографічний апарат тощо.
Інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, призначені для передачі у процесі комунікації; зміст повідомлення; абстрактне поняття, що свідчить про застосування інформаційного підходу (теорії інформації або теорії комунікації) для аналізу того чи іншого явища об'єктивної реальності.
Медіакратія (від англ, mass media – засоби масової інформації та грец. κράτος – влада) – означення зростаючого впливу засобів масової інформації, коли в сучасних демократіях політичні рішення та політична комунікація не просто відбуваються через посередництво ЗМІ, але використовуються в інтересах самих засобів масової інформації.
Мовна політика – усі заходи і правила, які регулюють використання певних мов, визначають статус і суспільні функції мов, особливо в багатомовних країнах і міжнародних організаціях. Мовна політика в сучасних країнах сприяє функціонуванню державної системи та освіти, базується на застосуванні офіційної (державної) мови. Мовна політика стосується також нормалізації літературної мови – вироблення та впровадження усних і писемних мовних норм, усталення термінології тощо.
Національна інформаційна політика – стратегія держави у сфері збирання, зберігання, використання, поширення інформації та інформаційних ресурсів у суспільстві, спрямована на забезпечення гласності та відкритості, сприяння розвиткові демократії, реалізації громадянами конституційних прав на вільний доступ до інформації.
Нетократія (англ, netocracy – від англ, net – мережа і грец. κράτος – влада) – означення нової форми управління суспільством, яка виникла з поширенням інформаційних технологій і базується на такому ресурсі влади, яким є інформація. Повноцінний доступ до достовірної інформації і маніпуляції з нею забезпечують владу над рештою учасників того чи іншого суспільства, країни, держави.
Реклама – повідомлення, звернення, ознайомлення споживача з товаром або послугою, що здійснюється через засоби масової інформації та інші види зв'язку. Реклама виконує дві основні функції: 1) передача інформації про товар або послугу та ознайомлення з ним потенційних клієнтів; 2) агітація покупців на користь якогось товару чи послуги. За допомогою реклами рекламодавець домагається, щоб у споживача з'явилось бажання купити запропонований товар або послугу.
Суспільне телебачення і радіомовлення – публічний інститут, який має задовольняти інформаційні потреби суспільства, сприяти участі громадян в обговоренні й розв'язанні актуальних соціально-політичних проблем та формуванню громадянського суспільства. У своїй Резолюції від 5 жовтня 2005 року Парламентська Асамблея Ради Європи закликала органи влади України перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи. У 2014 році був ухвалений Закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".
Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словничок основних термінів і понять“ на сторінці 1. Приємного читання.
