Найскладніша технологія, яку використовують як у цивільній, так і військовій сфері, – це ядерна технологія. Перше використання ядерної бомби у Хіросімі й досі є одним із найтрагічніших фактів світової історії. Після Другої світової війни гонка ядерних озброєнь не лише стала джерелом нестабільності і напруженості в міжнародних відносинах, а й стимулювала дослідження в цій науковій галузі задля можливого використання такого роду енергії в мирних цілях. Це зрештою привело до поширення атомної енергетики, хоча після певних несподіваних катастроф у деяких країнах, як-от Німеччина, виникла тенденція до закриття атомних електростанцій. Проте у світовому енергетичному секторі вони досі перебувають в експлуатації і виробляють енергію для національних економік (табл. 10.5).
Така технологія є досить складною, а в разі аварії загрозу для життя та навколишнього середовища важко оцінити. Насамперед, ми не знаємо, скільки людей постраждають, причому на тривалий час. Після Чорнобильської катастрофи, а останнім часом також аварії на атомній станції Фукусіми, багато людей бояться діючих електростанцій. Та ще більше тривожать ядерні арсенали. 12 лютого 2013 року світ почув новину, що Північна Корея провела свій третій випробувальний ядерний вибух. Новина важлива, але ми повинні мати на увазі, що від часу першого ядерного вибуху 1945 року відбулися 2 055 ядерних вибухів, проведених вісьмома державами: США, Радянським Союзом, Великобританією, Францією, Китаєм, Індією, Пакистаном і Північною Кореєю. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, основою для всіх видів ядерних озброєнь, від зброї першого покоління до сучасної термоядерної зброї, є матеріали, здатні до ланцюгової реакції розщеплення важких ядер.
Найбільш поширені з цих розщеплюваних матеріалів – високозбагачений уран і плутоній. Китай, Франція, Росія, Великобританія і США для своєї ядерної зброї виробляють як уран, так і плутоній; Індія, Ізраїль і Північна Корея здебільшого виробляють плутоній; Пакистан – в основному уран. Усі держави з цивільною ядерною промисловістю мають певні можливості продукувати розщеплювані матеріали.
Світові запаси розщеплюваних матеріалів (за оцінками на 2013 рік) включають (без урахування 61 тонни мішаного призначення):
• високозбагачений уран – 1 285 тонн;
• очищений плутоній:
• військові запаси – 224 тонни;
• цивільні запаси – 268 тонн.
Таблиця 10.5
Атомні електростанції у світі – в експлуатації та процесі будівництва
| кількість | МВт | кількість | МВт | |
| Аргентина | 3 | 1,627 | 1 | 25 |
| Вірменія | 1 | 375 | . | . |
| Білорусь | - | - | 2 | 2,218 |
| Бельгія | 7 | 5,927 | . | . |
| Бразилія | 2 | 1,884 | 1 | 1,245 |
| Болгарія | 2 | 1,906 | . | . |
| Канада | 19 | 13,500 | - | - |
| Китай | 24 | 20,056 | 25 | 24,756 |
| Чеська Республіка | 6 | 3,884 | - | . |
| Фінляндія | 4 | 2,752 | 1 | 1,600 |
| Франція | 58 | 63,130 | 1 | 1,630 |
| Німеччина | 9 | 12,068 | - | - |
| Угорщина | 4 | 1,889 | - | - |
| Індія | 21 | 5,308 | 6 | 3,907 |
| Іран | 1 | 915 | - | - |
| Японія | 48 | 42,388 | 2 | 1,325 |
| Республіка Корея | 23 | 20,721 | 5 | 6,370 |
| Мексика | 2 | 1,330 | - | - |
| Нідерланди | 1 | 482 | - | - |
| Пакистан | 3 | 690 | 2 | 630 |
| Румунія | 2 | 1,300 | - | - |
| Російська Федерація | 34 | 24,654 | 9 | 7,371 |
| Словацька Республіка | 4 | 1,815 | 2 | 880 |
| Словенія | 1 | 688 | - | - |
| Південна Африка | 2 | 1,860 | - | - |
| Іспанія | 7 | 7,121 | - | - |
| Швеція | 10 | 9,470 | - | - |
| Швейцарія | 5 | 3,333 | - | - |
| Тайвань, Китай | 6 | 5,032 | 2 | 2,600 |
| Україна | 15 | 13,107 | 2 | 1,900 |
| Об'єднані Арабські Емірати | - | - | 3 | 4,035 |
| Сполучене Королівство | 16 | 9,243 | - | - |
| СІЛА | 99 | 98,476 | 5 | 5,633 |
| Усього | 439 | 376,931 | 69 | 66,125 |
Джерело: Міжнародне агентство з атомної енергії: на 21 січня 2015.
Як уже згадувалося, необхідно мати добру волю для укладення міжнародних зобов'язань, як, наприклад, Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, який ще не набув чинності. Ядерна технологія може стати руйнівною для людства, якщо її застосування не буде супроводжуватися відповідальністю за наше майбутнє.
Технології у сфері комунікацій
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ядерні технологи як перевага і загроза“ на сторінці 1. Приємного читання.
