Тема технологічного прогресу пов'язана з питанням про його вплив на права людини. Останні неприємності з витоками інформації щодо приватних осіб і політиків сконцентрували нашу увагу на порушеннях прав людини із застосуванням новітньої техніки. Зовсім недавня справа Сноудена і роль американського агентства у зборі даних про мільйони людей має суттєве значення для проблеми свободи людини. Варто звернути увагу, що питання про вплив науково-технологічного розвитку на права людини було внесено на розгляд Організації Об'єднаних Націй 1968 року. Це був Міжнародний рік прав людини. Міжнародна конференція з прав людини, що відбулася в Тегерані того ж року, рекомендувала ООН провести дослідження проблем дотримання прав людини, пов'язаних із розвитком науки і технологій. Наскільки далекоглядною була ця дія, ми можемо оцінити тепер, коли розроблена і використовується новітня техніка для реалізації принципу "Великий Брат завжди дивиться на вас".
Організація Об'єднаних Націй про захист прав людини, пов'язаних із розвитком науки і технологій
Основні напрями міждисциплінарного дослідження Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, які запропонував провести Генеральний секретар ООН, були такі:
• повага до приватного життя людини, незалежності й суверенітету держав у світлі досягнень у сфері технічного запису та інших технологій;
• захист людської особистості, її фізичної та інтелектуальної цілісності у світлі досягнень у біології, медицині та біохімії;
• використання електроніки, що може зашкодити правам людини, і обмеження, які мають бути застосовані до таких заходів у демократичному суспільстві;
• баланс, який має бути встановлено між науково-технічним прогресом і інтелектуальним, духовним, культурним та моральним розвитком людства.
У результаті нових винаходів ми маємо сучасні методи спостереження, які можуть бути використані з однаковим успіхом як у спосіб, що загрожує або викликає проблеми у приватному житті людини, так і на користь. Таким чином, це швидше проблема довіри, проблема того, хто і проти кого використовує такі новітні технології. Отже, потрібні нові етичні засади. У бізнесі їх утворює насамперед система норм корпоративної соціальної відповідальності, а в адміністративному європейському кодексі – принципи належної адміністративної поведінки.
Адміністративні системи є тією найширшою сферою, в якій збирається багато даних про будь-яку людину; система використовує їх для власних цілей або може передати іншим установам. Інтелектуальні системи використовують здебільшого поліція, національні інститути безпеки, а також приватні детективи або страхові компанії. Процес комп'ютеризований і може бути доступним для людей або організацій, які не мають повноважень на такий доступ. Новітня технологія і допомагає, і водночас створює загрозу безпеці. Використання таких електронних баз даних може порушувати ті чи інші права людини, скажімо, право недоторканності приватного життя, оскільки дає можливість збирати та зберігати велику кількість даних, які стосуються приватного життя людини, а також поширювати інформацію серед широкої аудиторії. Мало не щодня маємо багато прикладів, які суперечать або й прямо ставлять під загрозу права людини. Чи це означає, що технологія ворожа нашій свободі, нашим правам? Ні, технологія сама по собі на це не здатна, і тільки людина, яка має право приймати рішення, є відповідальною за такі дії. Ось чому ми говоримо про відповідальність менеджерів і політиків, які стоять біля керма центрів прийняття рішень.
Вирішальною соціальною зміною, що відбувається в наш час, – яка зумовлена залежністю людей від складного характеру економічних процесів, виникненням проблеми зовнішніх побічних ефектів, а також необхідністю контролю за наслідками науково-технічного прогресу, – стало підпорядкування економічної функції політичному чиннику. Форми, яких набере цей процес, варіюватимуться і визначатимуться історичними особливостями різних політичних систем – централізованим державним контролем, державними корпораціями, децентралізованими підприємствами і центральною системою політичних директив, мішаними державними-приватними підприємствами і таке інше. Одні з них будуть демократичними, інші – ні. Але головний факт очевидний: автономія економіки (і влади людей, які нею управляють) наближається до кінця; виникають нові, якісно відмінні системи управління. Контроль над суспільством втрачає здебільшого економічний характер і стає переважно політичним.
Друге найважливіше історичне зрушення – відділення суспільної функції (або місця людини в суспільстві, що зазвичай визначається характером її занять) від власності. У новому суспільстві, яке формується нині, індивідуальна приватна власність втрачає своє суспільне призначення і зберігається лише як функція.
Основний клас у соціумі, який народжується, – це клас професіоналів, який володіє знанннями, а не власністю.
Клас професіоналів, як я його визначаю, складається з чотирьох станів: наукового, технологічного, адміністративного і культурного. Технократи, чи це інженери, чи економісти, чи фізики, засновують свою роботу на системі кодифікованих знань, але застосування цих знань для соціальних або господарських цілей виявляється обмеженим політикою суспільно-економічних структур, до яких вони належать.
У постіндустріальному суспільстві все більше виявляється відрив від соціальної структури, який неминуче впливає на взаємозв'язок і навіть зачіпає корпоративну свідомість чотирьох професійних станів.
Учені можуть працювати на підприємствах, у державному апараті, університетах, у сфері послуг або у військовій сфері. Аналогічним чином розподілені технократи і управлінці. Через цей "розкид" імовірність чистої корпоративної свідомості, здатної до яскравого політичного виходу, має тенденцію до зменшення.
Деніел Белл.
Прихід постіндустріального суспільства.
Ми потребуємо справді дуже освічених людей для розпоряджання новітніми, дуже складними технологіями, що іноді нагадують науково- фантастичну літературу або кіно. Створення цих можливостей у новому світлі формулює вимоги до освіти.
Навчальні програми мають вирішальне значення для виховання почуття відповідальності і підходів, які передбачають творчість та інноваційність не тільки у створенні нових технологій, а й у їх використанні для розвитку людства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологічний прогрес і права людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
