Особливості мовної ситуації в Україні
Я раптом захотів на Канари. Не тому, що курорт, океан, екзотика. А тому, що вичитав у одному журналі, що там десь високо в горах, у вічнозелених нетрях є плем'я, яке не говорить між собою, а пересвистується. І я подумав – от якби й у нас не говорили, а пересвистувались. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебейським сленгом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму, – а при чому ж тут я?
Ліна Костенко.
Записки українського самашедшого.
Мовну ситуацію в Україні з проголошенням незалежності визначають як складну та неоднозначну: загалом її характеризує поширення двох мов, української і російської, а також суржику – результату радянського "уподібнення та асиміляції" української мови до російської. Така ситуація склалася внаслідок майже 300-літньої планової та послідовної політики лінгвоциду української мови спочатку з боку Російської імперії, а згодом СРСР. Наслідки лінгвоциду засвідчують дані останнього перепису населення, проведеного в Україні 2001 року Державним комітетом статистики України. Результати перепису щодо виявлення мовних характеристик титульної нації показали, що українців в Україні мешкає 77,8%; 85,2% українців назвали рідною українську мову; 14,8% вважають рідною російську, що свідчить про зміну їхньої мовно-культурної ідентичності з української на російську. Росіяни становлять найчисленнішу національну меншину – 17,3%. Для абсолютної більшості росіян рідною залишається своя мова, українську назвали рідною 3,8% росіян. Окрім того, результати перепису щодо виявлення мовних характеристик груп національних меншин показали, що у функції мови міжнаціонального спілкування в Україні домінує все ще російська, а не українська (це дані через 10 років незалежності!): 62,5% білорусів, 83% євреїв, 88,5% греків, 58,7% татар, 30,3% болгар назвали рідною російську мову, українську вважають рідною в цих же групах відповідно 17,5; 13,4; 4,8; 5%. Таким чином, ці показники свідчать про білінгвістичний характер мовної ситуації в Україні і однаково сильну демографічну потужність української та російської мов на території України загалом станом на 2001 рік. Витіснення української мови російською спостерігаємо у східних, південних і частково центральних областях, передусім у великих промислових центрах. Деформованість мовної ситуації в Україні полягає в тому, що співвідношення українськомовної і російськомовної частин населення не відповідає співвідношенню українців і росіян на її території.
З 1991 до 1996 року мовні питання в Україні регулював Закон "Про мови в Українській РСР", ухвалений 1989 року Верховною Радою УРСР, в якому українську мову було затверджено у статусі державної. У преамбулі цього документа зазначено: "Українська мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності українського народу. Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності". Цей Закон втратив чинність у липні 2012 року.
У перші роки незалежності фактично відбулося утвердження української мови як державної: розширилася сфера її вжитку в освіті, науці, пресі, державних структурах, діловодстві, ЗМІ, церквах, шоу-бізнесі. Запроваджено обов'язковий іспит з української мови у ВНЗ України. Багато російськомовних шкіл і дошкільних закладів стали україномовними. З'явилися україномовні виконавці, зокрема Брати Гадюкіни, Сестричка Віка, Андрій Миколайчук, Ірина Білик, Юрко Юрченко, "Фантом-2", "Океан Ельзи", ВВ, Скрябін та інші, пісні яких стали популярними, особливо серед молоді. Розвивається українське книговидавництво.
У Конституції України, у статті 10 зафіксовано: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови, інших мов національних меншин". Закріплення статусу української мови як державної в Конституції України є найбільшим досягненням державної мовної політики за часів незалежності України.
Європейська хартія міноритарних мов в Україні
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року“ на сторінці 1. Приємного читання.
