Право та правосвідомість, їх співвідношення
У сучасному українському суспільстві, що мусить поступово вийти з кризового стану на шлях стабілізації, важлива роль надається правовій свідомості та правовій культурі у сфері розбудови правової держави. Кожний громадянин України має розуміти спадкоємність нової стратегії нашої держави, усвідомити специфіку нового стану розвитку нашого суспільства, свідомо брати участь у проведенні політичної та правової реформ, які потребують високого рівня правової культури наших громадян. Ідеться про таку правову культуру, яка б відповідала викликам глобалізаційних процесів, європейському вибору нашої країни, власним історичним традиціям, духовності нашого народу, слугувала б гарантом розбудови правової, соціальної держави. Правова культура має сприяти подоланню кризи та започаткуванню стабілізаційного стану в суспільстві, стати умовою демократизації всіх сфер суспільного життя, наближенню до європейських стандартів демократії, стати гарантом забезпечення стабільності розвитку нашої держави як демократичної, правової, соціальної.
Чоловіки і жінки, які досягай повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Загальна декларація прав людини.
Незважаючи на позитивні тенденції зростання політичної активності населення, інтересу до демократичних перетворень, гуманітарних цінностей, до права та його ролі у процесі реформування суспільства, поки що рівень правової культури та правосвідомості нашого народу залишається незадовільним, не відповідає вимогам сучасних демократичних перетворень. В умовах глобальних інтеграційних процесів проблема формування високої правосвідомості та правової культури, правового виховання, насамперед молоді, у суспільстві є особливо важливою.
Як явище духовного життя, право належить до сфери суспільної й індивідуальної свідомості. Право – це об'єктивна реальність, а суб'єктивне ставлення до нього людей є правосвідомістю. Норми права, нормативні акти, правозастосовні рішення й інші юридичні явища можна розглядати як своєрідні відображення культури, для визначення яких використовують спеціальне поняття, що відбиває особливий вимір правової реальності, – правосвідомість.
Правосвідомість – це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення правової дійсності у формі юридичних знань, оцінок, правових установок, ціннісних орієнтацій, які визначають поведінку людей в юридично значущих ситуаціях. Ставлення особи до права може бути як позитивним (людина розуміє значення та необхідність права), так і негативним (людина вважає, що право не потрібне). Це ставлення може бути раціональним, розумним, емоційним, на рівні почуттів та настроїв.
Правосвідомість – внутрішній особистий регулятор юридично значущої поведінки. Вона є невіддільною від права, адже право є регулятором поведінки індивідів, які наділені волею та свідомістю.
Правосвідомість діє і на стадії правотворчості, і на стадії реалізації права. Однаковою мірою правосвідомість присутня в усіх елементах механізму правового регулювання – у нормах права, правовідносинах, актах реалізації права тощо. Вона найбільш повно і різнобічно відбиває ідеальну, духовну сутність права як елементу культури.
Важливе значення правосвідомість має на стадії реалізації права, у процесі втілення в життя юридичних прав і обов'язків. Від рівня правосвідомості залежить, якою буде поведінка людини в суспільстві – правомірною або неправомірною.
Можна визначити такі ознаки правосвідомості:
• 1) є однією з форм суспільної свідомості; перебуває у взаємозв'язку з усіма її формами (політичною, етичною, філософською, релігійною та іншими), які є предметом її відображення: зазнає їхнього впливу і здійснює на них свій вплив;
• 2) є системою почуттєвих (психологічних) і мисленнєвих (ідеологічних) образів, що мають комунікативно-вольову спрямованість;
• 3) пов'язана зі знанням права, слугує підставою для розвитку права і праворозуміння;
• 4) сприймає правове середовище, право минуле, нинішнє, майбутнє безпосереднім і опосередкованим шляхом;
• 5) виступає передумовою і регулятором (саморегулятором) юридично значущої поведінки людини;
• 6) надає цілеспрямованого характеру діяльності посадових і службових осіб у межах права;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правова свідомість і правова культура“ на сторінці 1. Приємного читання.
