Знання та інформація як соціальний капітал

Українська людина в європейському світі

Освіту можна розглядати у двох взаємопов'язаних іпостасях: як інститут знань, відтворювально-адаптивнйй за своїм змістом, і як соціокультурний феномен, зміст якого визначається цінностями інновації та прогресу, антропологічною інтенціею на "гуманітарний розум", гуманістичну парадигму освіти.

Сутність соціокультурних процесів, котрі визначають сучасне суспільство як "суспільство знань", – це процеси якісної зміни освіти в інформаційному просторі, коли діяльність із контролю, вироблення і трансляції знань та інформації виокремлюється із загальної структури освітнього процесу і набуває самостійності. Це поняття відображає нову роль освітньої діяльності, коли цей вид діяльності інтегрується у всі сфери життя, утверджуючи примат знання та інформації як символічного й соціального капіталу не лише в когнітивних та культурних, а й соціально-економічних практиках.

Самі ж поняття "знання" та "інформація", коли ми розглядаємо їх у значенні символічного й соціального капіталу, потребують достатньо суттєвого розрізнення, і ці моменти тим більш актуальні, що у практиці освітньо-педагогічної і науково-теоретичної діяльності їх здебільшого вживають як синоніми. Ситуація "суспільства знань" передбачає ключову роль не знання, а, власне, інформації для досягнення людиною соціального визнання. Це призводить до втрати орієнтирів, важливих для розуміння "знаннєвості" як принципу сучасної освіти, який відображає перехід від класичного знання до інформаційної компетентності у процесі розвитку інформаційних технологій і "віртуалізації" знання.

Інформація підлягає фрагментації, в результаті якої втрачає когнітивно-епістемну форму і не стимулює інтелектуально-смислової діяльності. На противагу цьому знання виступає як певна матриця, як теоретико-абстрактна побудова, що обов'язково несе в собі культурні смисли. На відміну від "інформації", "знання" не лише стимулює цілком певну конкретну діяльність, а й спрямовує формулювання системно організованої послідовності правил, які лежать в основі певної практики.

Сучасна освіта: між технократизмом і гуманізмом

Оприявлення опозиції інформації та знання дозволяє розкрити сутність внутрішнього конфлікту сучасної освіти як соціального інституту, що, з одного боку, втілює запити соціальної системи, а з другого – має відповідати вимогам розвитку самого знання як культуротворчої сили. Тож можна зробити висновок, що концептуальна реформа освіти має бути спрямована на подолання протилежностей між технократизмом і гуманізмом на користь творчості, на противагу тотальній прагматизації та економізації освітнього процесу.

Для розв'язання цього конфлікту сучасна освіта як соціальний інститут має подолати низку проблем.

По-перше, освітній проект модерну дискредитований у своїх фундаментальних визначеннях: наявні криза універсальної культурної ролі освіченості як такої, криза об'єктивного знання, криза самодостатньої особистості. Перетворення науки на безпосередню продуктивну силу, її інтеграція в систему ринкових відносин зумовлює домінування суто економічних способів використання освіти.

Спрямованість на технологічний прогрес і економічну ефективність зумовила вироблення готового до споживання знання. Змінюються і засоби його кодування, збереження і трансляції: замість принципів системності, детермінізму і об'єктивності приходить антиієрархічність, нелінійність, семантичний та аксіологічний плюралізм. Поширення інформаційних технологій сприяє відчуженню знання від суб'єкта, який його виробляє. Простежується тенденція до надлишку знання, спричинена численними інтерпретаціями, тиражуванням, компіляціями. При цьому власне знаннєвий чинник відстає від розвитку інформаційних технологій.

Втрачається потреба у смисловому знанні й одночасно посилюється залежність від інформаційно-технологічних засобів, здатних "заміщати" реальність її образами, символами. Людина стає проміжною ланкою між реальним, уявним і символічним, що веде до втрати нею субстанційності. Усе це призводить до втрати ціннісних самовизначень традиційної культури і освіти. І разом з тим, незважаючи на описані тенденції, "суспільство знань" найвищою мірою потребує творення нових ідей, технологій, зростання "креативного класу", змін характеру праці, розвитку наукової інфраструктури. Це змушує розглядати людину не як виробничу силу або детермінованого зовнішньою об'єктивністю спостерігача, а як вільного, творчого, активного, когнітивного суб'єкта.

Тому, зосереджуючи увагу на проблемі людини в освіті, саме в ній, у людині, слід виявити ресурс, потрібний для реформування освіти як соціального інституту.

По-друге, невизначеність моделі сучасної освіти призводить до того, що вона стає механізмом тиражування індивідів маргінальних, позбавлених особистого самовираження, нездатних до цілепокладання. Таким чином, сама система освіти поляризує людську спільноту на типи "творчої" і "нетворчої" людини, поглиблюючи прірву між "масовою" культурою та "елітарною".

По-третє, однією з центральних проблем у контексті самовизначення людської особистості за таких умов стають докорінні зміни стратегії ідентифікації людини у трансформаціях інформаційної реальності. "Масова людина" під впливом адаптаційних структур освіти зазнає безперервних змін та ідентифікаційних перевизначень, зумовлених її комунікативністю, діалогічністю і пластичністю в спілкуванні. Виникає потреба вироблення нової стратегії формування ідентичності в освітніх процесах.

Вирішальною формою становлення креативної, індивідуалізованої особистості, "персоналізованого суб'єкта" в механізмах сучасної освіти є "діалог" як тип рефлексії, заснований на визнанні суб'єктивності, орієнтованої на міжособистісне спілкування і формування смислу. Креативна особистість є результатом комунікації і спілкування. Свобода доступу до інформації, обсяг якої невпинно збільшується, можливості спілкування між культурами та пізнавальними парадигмами, новітні засоби комунікації породжують цілий спектр психологічно-екзистенційних проблем адаптації до них людини.

Методологічною основою для розв'язання проблеми адаптаційної поведінки людини у процесі сучасної освіти є філософія людиноцентризму, яка обґрунтовує здатність виходу людини за межі наявної реальності. Зміст поняття "людиноцентризм" можна експлікувати через такі характеристики, як відкритість і трансцендентність ставлення до сучасного світу, на відміну від традиційного розуміння людини, яке пов'язується з активізмом, раціональністю, прагматизмом. Саме філософія людиноцентризму генерує систему цінностей, які мають становити сутність інноваційної освіти.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Знання та інформація як соціальний капітал“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал
  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять