Рівні ідентифікації

Українська людина в європейському світі

За ієрархією, ідентичності можна розташувати в такому порядку:

• родова,

• регіональна,

• етнічна,

• національно-культурна,

• цивілізаційна.

Найвищий рівень – цивілізаційний. Щодо цивілізаційної ідентифікації громадян України, то на сьогодні вона є досить розмитою. Через вплив на свідомість людини різного ґатунку політтехнологій громадянам тяжко визначитися: з ким вони? Хто вони? Вони частина Європи чи частина колишнього Радянського Союзу, який живе в пам'ятниках вождям, назвах міст, вулиць, шахт, заводів тощо у більшості регіонів України?

Досліджуючи цивілізаційні орієнтації українців, Семюел Гантінґтон говорить про наявність в Україні цивілізаційного розлому. Основою цивілізаційних орієнтацій він називає релігію і мову. З одного боку, це українська мова і греко-католицизм, а з другого – російська мова і православ'я. Усе ж, на нашу думку, доцільніше в Україні говорити не про цивілізаційний, а національно-культурний розлом, позаяк сьогодні надзвичайно гострим є питання національно-культурної ідентичності.

Поняття базової ідентичності, її значення для розуміння культурного розлому в Україні

Базова ідентичність, тобто виражена в мові індивіда символічно- ціннісна система національної культури, є відправним пунктом для розуміння культурного розлому в Україні. Підвалину базової ідентичності становить мова, цінності національної культури, освіта, звичаєві імперативи трудової моралі, цінність національної держави.

С. Гантінґтон, виходячи саме з критерію ідентичності українців, проводить лінію цивілізаційного розлому від адміністративних кордонів Київської області і далі на схід по кордону Чернігівської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської областей, тоді як лінія культурного розлому в Україні чітко визначилася на президентських виборах 1994 року (Л. Кучма – Л. Кравчук), 2004 року (В. Янукович – В. Ющенко) і 2010 року (В. Янукович – Ю. Тимошенко). Вона не збігається з лінією, означеною Гантінґтоном. При цьому важливо усвідомлювати, що свій вибір громадяни переважно робили саме на основі особистої ідентифікації, 2010 року обирали відповідно Л. Кучму і В. Януковича, як "чужі" сприймали орієнтацію на європейський вибір України, українську мову (згадаймо Алчевськ, де його мешканці відмовилися слухати В. Ющенка українською мовою), освіту державною мовою, Україну як державу (згадаймо Крим). Визначальними ціннісними орієнтаціями для них стали російська мова і російська поп-культура, церква Московського патріархату.

Щоправда, це закономірно, адже населення східних регіонів формувалося внаслідок шалених темпів індустріалізації, які почалися в Російській імперії і далі успішно впроваджувалися в Союзі. Тут сформувався тип атомізованої людини, не вкоріненої ані в селянській спільноті, ані в міській громаді, ані в будь-якій іншій людській єдності. Навіть родинні цінності для неї стали досить примарними. Утилітарний прагматизм цього типу людини не може бути обмежений імперативами трудової моралі, бо не має вкоріненості в жодній трудовій спільноті з традиційною трудовою мораллю. Отже, пролетарський?

Схід України опинився на перехресті двох культур: люди в етнокультурному розумінні і не росіяни, і не українці, бо штучно політичними засобами відірвані від української культури і мови, а замість автентичної російської культури мають її ерзац – російську поп-культуру. Це російськомовно маргіналізовані громадяни України. Якщо для ринкової людини екзистенційний вимір буття є другорядним, то у маргінального типу людини екзистенційний вимір взагалі відсутній. Людина-маргінал у принципі не може мати базової ідентичності, бо не вкорінена ні в національну мову, ні в національно-культурні цінності, ні в автентичну історію своєї країни. Українець-маргінал ідентифікує себе не з нацією, національною державою, а зазвичай з територією, як-от: "одесит", "донецький", "киянин" тощо, або ж із віртуальною спільнотою – "хохол", "радянська людина". Тому саме відірваність маргінальної людини від субстанційних життєвих смислів у формі мови, традиції, національного або групового етосу робить її зручним об'єктом політичної, ідеологічної й культурної маніпуляцій. Цю ідентичність називають маргінальною, вона репрезентує спрямований на вигоду та успіх утилітарно-прагматичний вимір буття атомізованої людини.

На наявність в Україні верстви, що стала предтечею сьогоднішньої маргінальної людини, звернув увагу свого часу Пантелеймон Куліш, назвавши її – голота. Людина-голота, позбавлена вкоріненості в годувальницю-землю і трудову мораль, не любить плуга, але любить вигоду і блага: вона "на Вкраїні з давних-давен проміж людьми дбайливими вселилась" (П. Куліш). Землю-батьківщину сприймає лише як територію проживання. Найвищою метою людини-голоти є досягнення особистого й родинного добробуту. Сучасні депутати Верховної Ради, легко переходячи з опозиції у владну коаліцію, ніби підтверджують слова

Д. Донцова, що людина-голота – це зазвичай "ґешефтяр, аферист, спекулянт на вищих ідеалах, легко "переорієнтовується", готовий служити кожній силі" (Донцов Д. Дух нашої давнини). Маргінальна верства традиційно в Україні була основним джерелом соціального розбрату і конфліктів.

Основна загроза українській культурі та українській ідентичності йде від масштабної маргіналізації українців, яка протягом тривалих історичних періодів здійснювалась у формі масованого впливу на український культурний простір російської мови, мас-культури і системи цінностей.

Тривалий період бездержавності та перебування територій сучасної України під контролем різних імперій і державних утворень, мовно- культурна асиміляція українського населення зумовили нинішню досить строкату ідентичність нашої країни. Ідентичність сучасної України, крім української національної ідентичності, включає й інші, зокрема залишки радянської ідентичності та російську ідентичність, які активно підтримують Російська Федерація та проросійські політичні і національно-культурні організації в нашій країні. Носіями радянської ідентичності виступають здебільшого російськомовні громадяни, які розуміють СРСР як форму існування Росії, а нинішню ситуацію інколи сприймають як втрату батьківщини, розглядаючи українську ідентичність як "чужу".

Однією з домінантних ознак належності до радянської ідентичності дослідники називають вживання російської мови як мови повсякденного спілкування. Тому актуальним соціально-політичним питанням є інтеграція російськомовної спільноти в український соціум. Просування російської ідентичності відбувається, перш за все, шляхом поширення російської мови на території України, що цілеспрямовано здійснювалось упродовж кількох століть і виступало засобом знищення української ідентичності.

Політика русифікації України була продовженням діяльності царської Росії, спрямованої проти застосування української мови та української національної ідентичності, на консервування результатів примусової русифікації. Сучасним проектом є концепція "Русского міра", що здійснюється в рамках підтримки російської мови на загальнодержавному рівні. Так, президент РФ В. В. Путін вважає російську мову як державну фундаментальною основою єдності країни, що формує спільний громадянський, культурний, освітній простір. Велике значення в цьому плані надається Федеральній цільовій програмі "Російська мова на 2011-2015 роки", на реалізацію якої виділяється 2,5 млрд рублів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рівні ідентифікації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації
  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять