Людина, за висловом українського історика Ярослава Грицака, передовсім істота історична. Саме історична свідомість, історична пам'ять вирізняє її, людину, з-поміж інших істот на планеті. Історичний розвиток людської цивілізації є важливою складовою вивчення розвитку в часі будь-яких суб'єктів природи і суспільства, будь-якого процесу, що властивий людському суспільству. Саме тут простежується шлях розвитку людства, його еволюція.
Один із найвідоміших теоретиків історичної науки Арнольд Тойнбі у своїй 12-томній праці "Дослідження історії" розглядає історію людства як круговерть локальних цивілізацій, що змінюють одна одну. Кожна з них проходить схожі стадії виникнення, розвитку, занепаду й загину.
У європейській історичній науці прийнято таку періодизацію історії (класичну), яка охоплює основні етапи розвитку людства:
I - стародавня історія
доісторичність – від появи людини до 3000 до Р. X. (до н. е.) (поява писемності);
античність – 3000 до Р. X. (до н. е.) – 476 (зруйнування Риму);
II - середньовічна
середньовіччя – 476-1492 (відкриття Америки);
III - нова
ранній новий час – 1492-1789 (Французька революція); новий час – 1789-1914 (Перша світова війна);
IV - новітня
новітній час – 1914 до сьогодення.
Саме в першому періоді стародавньої історії – доісторичному людство у своєму розвитку пройшло від кам'яного (1 млн років до н. е.) до залізного віку (1 тис. років до н. е.). У цьому періоді в основу визначення хронологічних меж кожного періоду покладено домінування того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці: каменю, міді, бронзи і заліза. У той час відбувався антропогенез – процес формування фізичного типу людини, людина еволюціонувала від "людини вмілої" до "людини розумної", перейшла від привласнювального (споживчого) до відтворювального господарства, а далі до виникнення цивілізації та державності. Цьому сприяли кліматичні умови, територіальне розташування, а особливо неолітична "революція" (6-3 тис. до н. е.). Цей процес, серед іншого, сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.
Поряд з антропогенезом відбувався соціогенез (формування суспільних норм життя). Первісне стадо було першим етапом у розвитку людської цивілізації. Згодом, у період палеоліту, первісне стадо трансформувалось у родоплемінну організацію. Рід був колективом кровних родичів, який жив і працював спільно, мав спільне майно. І все ж є думка, яку обстоює німецький філософ Карл Ясперс, що істинний зв'язок між народами – духовний, а не родовий, не природний. Людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, незважаючи на певні факти, які цьому суперечать. Тобто вся праісторія людства є спільною для всіх народів, які виникли згодом.
Схема світової історії за К. Ясперсом
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Періодизація історичного процесу“ на сторінці 1. Приємного читання.
