Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

Українська людина в європейському світі

У процесі розвитку інформаційного постіндустріального суспільства суттєво посилюється переплетення і конвергенція економіки та соціальної сфери, а також відбувається включення в орбіту їхнього впливу гуманістичних принципів, які визнають цінності, потреби і численні духовно-моральні аспекти економічної діяльності окремої людини як базової умови прогресивного розвитку всього людського суспільства. За таких обставин економічний розвиток стає невіддільним від ідеології гуманізації економіки. Підтвердженням цьому факту є нові напрями в економічній науці, які почали формуватися наприкінці XX століття, що обґрунтовували нові моделі стійкого соціально-економічного розвитку з позицій людиновимірності.

Соціоекономіка – вивчає характер і закономірності двосторонніх зв'язків між економічними і соціальними аспектами відтворення (від фірм і домогосподарств до суспільства загалом) і намагається дати (де це можливо і необхідно) економічну оцінку цим зв'язкам на основі, по-перше, зіставлення розгорнуто визначених витрат і результатів виробництва та життєдіяльності, і, по-друге, врахування певних соціальних обмежень. Широке трактування витрат і результатів передбачає врахування не лише економічної, а й соціальної компоненти, якій, за можливостями, також надається економічна оцінка. Намагаючись узгоджувати економічні та соціальні витрати з відповідними вигодами, соціоекономіка всякчас трансформує економічні витрати і вигоди у соціальні, і навпаки.

Всесвітня економічна історія у своїх основах вражаюче проста. Власне, її можна представити за допомогою одного графіка. До 1800 року дохід на душу населення – обсяг продовольства, одягу, тепла, світла і житла на душу населення – був різним для різних суспільств та епох, проте він не мав тенденції до підвищення. Робота простого, але потужного механізму, який розглядається в цій книзі, – "пастки мальтузіанства" – призводила до того, що короткострокове зростання доходу, яке забезпечувалося технологічними досягненнями, неминуче нівелювалося внаслідок зростання населення. Таким чином, середня людина в 1800 році жила не краще, ніж за 100 тис. років до н. е.

Якість життя також не зростала в жодному з відчутних напрямів. Тривалість життя в 1800 році була не більшою, ніж у мисливців і збирачів: 30-35 років. Середній зріст – показник якості харчування, а також захворюваності серед дітей – у кам'яному віці був вищий, ніж у 1800 році. І якщо первісні люди були здатні задовольнити свої матеріальні потреби, доклавши до того зовсім небагато зусиль, то англійці 1800 року могли забезпечити собі скромний комфорт лише шляхом невпинної праці. Різноманітність матеріального споживання також нітрохи не підвищилася. Харчування і трудове життя середньої первісної людини були набагато різноманітнішими, ніж у типового англійського працівника в 1800 році, попри те, що на англійському столі на той час з'явилися такі екзотичні продукти, як чай, перець і цукор...

Промислова революція, що відбулася якихось 200 років тому, назавжди змінила можливості матеріального споживання. У групі найбільш успішних країн дохід на душу населення почав стабільно зростати. Найбагатші сучасні економіки нині в 10-20 разів багатші, ніж у середньому в 1800 році. Понад те, найбільше від промислової революції на теперішній момент виграли некваліфіковані трудящі. Багатим власникам землі і капіталу, а також освіченим людям і раніше було багато що доступне. Але індустріальні економіки найщедріше обдаровують найбідніших. Проте процвітання прийшло не в усі суспільства. Матеріальне споживання в деяких країнах – головним чином в Африці на південь від Сахари – зараз є набагато нижчим від доіндустріального рівня...

Проте після промислової революції ми опинились у дивному новому світі, в якому економічна теорія практично не в змозі пояснити відмінності в доході між суспільствами або передбачити майбутній рівень доходу в конкретному суспільстві. Багатство і бідність визначаються відмінностями в місцевих соціальних взаємодіях, які не нівелюються, а посилюються економічною системою, породжуючи достаток або голод.

Високий дохід чинить у сучасному розвиненому світі якнайглибший вплив на спосіб життя. Але багатство саме по собі не приносить щастя. Ще один фундаментальний постулат економіки виявився хибним.

Усередині кожного суспільства багаті щасливіші за бідних. Але, як уперше помітив Річард Істерлин 1974 року, швидке зростання загальних доходів, що спостерігалося в успішних економіках після 1950 року, не супроводжувалося таким же зростанням щастя. Наприклад, в Японії дохід на душу населення з 1958 до 2004 року збільшився майже у сім разів, тоді як міра особистого щастя, за оцінками самих опитуваних, не лише не зросла, а й навіть трохи знизилася. Очевидно, що наше щастя залежить не від абсолютного добробуту, а від того, як у нас складаються справи порівняно з референтною групою. Кожна людина, збільшуючи свій дохід, купуючи собі більший будинок, сідаючи за кермо розкішнішої машини, може зробити себе щасливішою, але лише за рахунок тих, хто бідніший, живе у скромнішому будинку, їздить на дешевшій машині. Гроші дозволяють купити щастя, але це щастя віднімається у когось іншого, а не додається до загального підсумку.

Саме тому, незважаючи на колосальний розрив у доходах між багатими і бідними суспільствами, у бідних суспільствах особиста оцінка рівня щастя лише ненабагато нижча, ніж у багатих суспільствах, навіть незважаючи на той факт, що жителі бідних країн завдяки телебаченню можуть практично особисто переконатися в тому, наскільки багаті економічно успішні країни. Тому цілком можливо, що щастя не є в абсолютній залежності від доходу, навіть у тому разі, коли він мінімальний. Люди, що жили в 1800 році, коли усі суспільства були відносно бідні, а громади за своїми масштабами – набагато локальніші, ймовірно, почувалися не менш щасливими.

Оскільки ми здебільшого є нащадками тих, хто, борючись за існування у доіндустріальному світі, прагнув добитися серйозніших економічних успіхів порівняно з предками, то можливо, що в цих висновках знаходить своє відображення культурна або біологічна спадщина ери мальтузіанства. Задоволені цілком могли програти в дарвінівській боротьбі, що визначала вигляд світу до 1800 року. Тими, хто досягнув успіху в економіці ери мальтузіанства, цілком могла рухати потреба мати більше, ніж мали їхні батьки, щоб бути щасливими. Можливо, сучасна людина за самою своєю природою не вміє бути задоволеною. Землю успадкували заздрісники.

Грегорі Кларк.

Прощай, убогість! Коротка економічна історія світу.

Економіка щастя. Річ у тім, що економістам виміряти і оцінити щастя суспільства важко – адже потрібно враховувати компоненти щастя, які не мають ціни. Та й саме поняття "щастя" поки перебуває поза сферою конкретної економічної науки і може бути сформульовано лише в сенсі ідеї, в найзагальніших рисах.

Звичайно, для кожної конкретної людини складові компоненти, які входять у поняття "щастя", вельми різноманітні, але особливої ваги нині набувають позитивні соціальні зв'язки (сімейні, релігійні, культурні, національні, дружні, за інтересами). Саме вони визначають життя людини як осмислене і повноцінне. Соціологічні дослідження засвідчили, що основними факторами суб'єктивного благополуччя людини є:

• життя у стабільному демократичному суспільстві, матеріальне забезпечення;

• друзі і сім'я, їхня повага;

• цікава робота, що дає гідний дохід;

• здоров'я і можливість доступного лікування;

• наявність життєвих цілей, важливих із погляду власної системи цінностей;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку
  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять