Сучасний світ хворий, а мистецтво лише реєструє цю хворобу. Воно нічого не прикрашає, нічого не додає, показує тільки те, що ми всі знаємо, і що колись було приховане від людського погляду, а тепер стало явним, публічним. Проте це лише частина правди, позаяк насправді предметом критики молодих художників є не так сучасний світ, як те, що Ж. Бодріяр називає гіперреальністю – репродукований світ, інтенсифікований за допомогою мас- медіа, добре відомий нам з теле- та радіоінформації.
Не можемо відкинути медіальну гіперреальність як фікцію, бо вона не є чистою фікцією, але не можемо її сприйняти і як правду, бо вона не є чистою правдою. Вона є сумішшю фікції та правди, вірогідною фікцією та фіктивною правдою, котра поволі виштовхує та замінює реальний світ.
Гжегож Дзямський.
Дев'яності роки.
До аналізу філософських наслідків поп-арту А. Данто підштовхнула виставка чільного представника цього напряму, американця з українським корінням, Е. Ворхола, що відбулася 1964 року в Нью-Йорку. Художник показав там Brillo Boxes – картонні коробки мильних брикетів Брілло, котрі візуально нічим не відрізнялися від побутових коробок Брілло, які можна було надибати у звичайному супермаркеті. Завдяки Е. Ворхолу декларується нове розуміння мистецтва: художній твір "не зобов'язаний" мати якийсь особливий вигляд – він може виглядати як картонна коробка Брілло або будь-яка інша тривіальна річ, виготовлена промисловим способом. Поп-арт заперечив усе, що філософи писали до того про мистецтво, бо виявилося, що твір мистецтва не мусить візуально відрізнятися від не-мистецтва, він може мати вигляд будь- якого предмета, але одночасно бути твором мистецтва. Питання "чим є мистецтво?" втратило сенс у ситуації, коли поп-арт показав, що мистецтвом може бути все. Розвиток цих ідей пізніше призведе до усвідомлення, що й художником може бути кожен.
Звісно, Е. Ворхол не був єдиним художником, котрий здійснив ці відкриття. Аналогічні експерименти проводили в той час і інші митці в інших видах мистецтва. Прагнучи переосмислити межі мистецтва, вони досліджували різницю між музикою і шумом, танцем і рухом, літературою і банальною писаниною. Проте формулювання підсумків цих експериментів відбулося майже через 20 років, – стільки часу знадобилося критикам і теоретикам мистецтва, щоб усвідомити їхню значущість. Властиво, найголовнішим висновком теоретичної дискусії навколо експериментального мистецтва стало усвідомлення того, що історія мистецтва дійшла своєї межі. Це усвідомлення А. Данто й концептуалізуе у понятті "кінця мистецтва".
Смисл тези про "смерть мистецтва"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поп-арт: мистецтвом може бути все“ на сторінці 1. Приємного читання.
