Слід ураховувати, що Російська Федерація активно використовує інформаційну політику як інструмент політичного впливу і засіб досягнення політичного впливу влади у країні та за її межами, впливаючи на свідомість, психіку та поведінку людей.
У сфері безпеки державна інформаційна політика має бути спрямована ось на що:
• захист населення України від інформаційної продукції, яка загрожує його фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному здоров'ю (пропаганда жорстокості, насильства, порнографії, вплив на свідомість тощо);
• всебічне сприяння інформаційному забезпеченню правоохоронних відомств для виконання ними своїх функцій;
• охорону державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також здійснення державного контролю за режимом доступу до цієї інформації.
Отже, в контексті державної інформаційної політики варто розглядати також інформаційну безпеку як стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави від спричинення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.
В Україні політика гарантування інформаційної безпеки будується на таких принципах:
• відповідальність за збереження інформації, її засекречування і розсекречування;
• забезпечення доступу до інформаційного ресурсу з урахуванням визначених законом прав власності на цей ресурс;
• регламентація прав, обов'язків і відповідальності всіх суб'єктів інформаційного простору;
• відповідальність за збереження і використання персональних даних та конфіденційної інформації;
• захист від хибної, викривленої, недостовірної інформації;
• контроль за створенням і використанням засобів захисту інформації;
• захист внутрішнього ринку від проникнення неякісних засобів інформатизації та інформаційних продуктів.
Таким чином, державна інформаційна політика України нині спрямована на забезпечення належних правових, економічних, внутрішньо- і зовнішньополітичних, організаційних та інших умов, необхідних для створення розвиненої та захищеної інформаційної інфраструктури України; розвитку міжнародного співробітництва в інформаційній сфері та утвердження України як країни з інформаційним суспільством; гарантування безпеки інформаційної діяльності, життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері.
Розв'язання проблеми інформаційної безпеки здійснюється шляхом створення відповідної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів; підвищення рівня діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення ліквідації їхніх наслідків; удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки; розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація.
В аспекті інформаційної безпеки України сьогодні головною загрозою є санкціонована владою Російської Федерації інформаційно-пропагандистська діяльність ЗМІ та багаторічна й досить успішна діяльність із витіснення України з її внутрішнього і зовнішнього інформаційних ринків, що активно здійснює Росія в інформаційному просторі України. Результатом цієї діяльності є масований інформаційно-психологічний вплив, що активно застосовується проти населення України у зв'язку з російською агресією проти нашої країни.
З метою протидії російській пропаганді експерти пропонують, зокрема:
• а) чітко й аргументовано вказувати на винуватців подій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційна безпека“ на сторінці 1. Приємного читання.
