Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

Українська людина в європейському світі

План викладу

• 6.1. Основні концепції екологічної етики: необхідність докорінної перебудови способу життя людини

• 6.2. Цінності природи

• 6.3. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

• 6.4. Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

Основні концепції екологічної етики: необхідність докорінної перебудови способу життя людини

Сучасні екологічні проблеми є настільки загальними, а їхні витоки такими глибокими, що постала потреба докорінної перебудови способу життя людини, моральних принципів і філософської парадигми сучасності.

Екологічні проблеми потребують нової етики

З погляду екологічної етики причини сучасної глобальної екологічної кризи зумовлені не зовнішніми щодо людини чинниками, – це, швидше, криза антропологічна, внутрішня, духовна (світоглядна й філософсько-ідеологічна). Стрижневою проблемою сучасної екологічної кризи є не зростання населення, не розвиток промисловості, не недоліки політичних або економічних систем, а людські відносини і цінності, які мотивують прийняття людьми рішень. Екологічні проблеми вже неможливо розв'язувати старими засобами – вони потребують всеохопного комплексного розв'язання на основі нової етики.

Саме тому під час опрацювання стратегій подолання екологічної кризи наголоси треба ставити не лише на раціональному природокористуванні, контролі за технологіями та прийнятті законів на захист довкілля, а й на формуванні нового ставлення до природи й адекватних моральних "людських якостей". Високоморальне ставлення людини до природи передбачає особливе її розуміння, бачення і переживання.

На кожному кроці факти нагадують нам, що людина не панує над природою як хтось, хто перебуває поза нею, навпаки, людина є цілком належною до природного середовища. Вона перебуває всередині природи, а тому не може управляти нею, в силу того, що пізнати всю багатоманітність зв'язків у довкіллі та, базуючись на цьому, визначити мету його розвитку неможливо. Разом з тим людина намагається пристосувати природу під себе, уявляючи, що вона керує нею.

Сучасний стан біосфери дозволяє метафорично трактувати образ Землі як "космічний корабель", що вперше зробив американський учений К. Боулдіиг. Він стверджував, що благополучна мандрівка в космосі та нормальна робота систем життєзабезпечення такого корабля може забезпечуватися лише загальними цілеспрямованими розумними діями його екіпажу – людства. На противагу К. Боулдінгу, американський учений-еколог Г. Хардін порівняв людство з екіпажем корабля, який зазнав аварії. При цьому в рятувальні шлюпки потрапили лише жителі багатих країн. Вони загублені в океані і оточені численними народами бідних країн, які тонуть. З цієї аналогії він вивів очевидну, однак нещадну "етику рятувального човна": щоб урятувати кого-небудь, його треба взяти у човен, місткість якого обмежена. Врятувати чиєсь життя – означає пожертвувати своїм, кинувшись у бурхливі води.

Г. Хардін сприяв розгортанню широкої дискусії з приводу феномена, який метафорично називається "трагедія спільнот". Його суть полягає в тому, що спільне використання ресурсів окремими особами, за відсутності контролю за таким використанням і примусу до раціонального використання, призводить до швидкого і повного виснаження ресурсів, навіть у разі, якщо кожен із користувачів усвідомлює, що виснаження ресурсу суперечить його довгостроковим інтересам. Ефект "трагедії спільнот" зумовлюється тим, що ресурси, які перебувають у спільному, нічим не обмеженому користуванні, споживаються зацікавленими особами виключно з урахуванням власних короткострокових цілей. Найкращою практичною ілюстрацією феномена "трагедії спільнот" може бути стан загальнодоступних місць відпочинку наших співвітчизників.

Коли час від часу в боротьбі за існування постає альтернатива: людина чи природа, перевагу, звичайно, має перша; натомість природа – навіть якщо на її гідність зважають – має поступитися своєю гідністю вищій гідності людини. Або якщо ідея тієї чи тієї "вищої" справедливості заперечується, егоїзм виду завжди має перевагу – відповідно до законів самої природи, – і реалізація людської сили проти решти життєвого світу стає природним правом, що його обґрунтовує сама лише людська спроможність (Коппеп). У реальній практиці така ситуація була панівною за всіх часів, коли природа загалом видавалася непорушною і тому в кожному окремому випадку відкритою для бездумного використовування її людиною. Проте якщо надалі обов'язок стосовно людини стає абсолютним, він включає в себе й обов'язок стосовно природи, яка є умовою існування самої людини в майбутньому та складовою людської екзистенційної довершеності. Ми, йдучи далі, стверджуємо, що за умов загрози тій спільній долі природи та людини, яку недавно людство заново для себе відкрило, ми заново усвідомлюємо самодостатню гідність природи і мусимо, подолавши утилітарні мотиви, оберігати її цілісність. Навряд чи слід говорити про те, що закон самого життя, що його передбачає ця "цілісність", яку ми повинні зберегти, разом з нею зберігаючи і сам закон, виключає сентиментальне розуміння цієї заповіді. Бо ж належність до життєвої сфери ео ipso передбачає вторгнення до іншого життя, оскільки кожен вид існує за рахунок іншого або обмежує його середовище, і тому зумовлене природою чисте самозбереження кожного виду є втручанням до решти життєвих утворень. Говорячи простіше: з'їсти і бути з'їденим – це принцип існування усього живого, яке підтверджує цю заповідь задля себе самого. (Колообіг речовини самої тільки неорганічної природи – з якого колись мало початися ціле – існує тільки на нижчих щаблях природи.) Сукупність цих втручань, що одне одного обмежують – сукупність, що завжди супроводжується деструкцією в окремих моментах, – загалом симбіотична, хоча й не статична; її супроводжують ті процеси появи, зникнення та тривання, які відомі нам з динаміки долюдської еволюції. Жорсткий закон екології (що його вперше зауважив Мальтус) унеможливлював будь-який надмірний розквіт окремої життєвої форми порівняно з цілим та будь-яку перевагу "сильнішого"; і сукупне ціле природи зберігало рівновагу в метаморфозах своїх частин. Тож аж донедавна втручання людини, що ставало дедалі однобічнішим, не було винятком, який мав би вирішальний характер.

Ганс Йонас.

Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації.

Якщо ж вийти за рамки окремих спільнот і говорити про суспільно- економічну систему на зразок адміністративної одиниці або держави, то доводиться констатувати ще й те, що бажання користуватися благами довкілля – лісами, парками, водоймищами, чистим незабрудненим повітрям тощо часто супроводжується діями, спрямованими на те, щоб максимально уникнути необхідності сплачувати податки для їх підтримання в належному стані, або ж ігноруванням необхідності встановлення і/або модернізації очисного обладнання на виробництвах. Така позиція аргументується тим, що неналежна поведінка одиничного суб'єкта ні на що не впливає, а негативний вплив окремого учасника великої групи є настільки незначним, що його дії не мають жодного значення, унаслідок цього підстав для докорів сумління за аморальну поведінку начебто й немає.

Екологічна етика зародилась у 30-х роках XX століття. Її фундаторами прийнято вважати американського еколога Олдо Леопольда, який стояв на екоцентричних позиціях, і франко-німецького вченого Альберта Швейцера, який проповідував біоцентричний підхід в екологічній етиці.

О. Леопольд у книзі "Календар піщаного графства" вперше виголосив лозунг екологічного егалітаризму: людина має бути скинута з трону монарха всього сущого, вона повинна припинити спроби керувати біосферою, перетворитися на "простого громадянина біоти". Він стверджував: охорона природи означає гармонію між людиною і землею. У поняття "земля" входить також усе живе на ній, над нею і в ній. Гармонія відносин із землею – це як гармонія у відносинах з другом: неможливо гладити одну його руку і рубати іншу. Земля – єдиний організм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ
  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять