Не випадково ця людина стає жертвою жорстоких маніпуляцій її ринковою поведінкою. Реклама, разом із полегшенням пошуку товарів та послуг, цілеспрямовано розробляє і вдосконалює засоби впливу на людину "в обхід" свідомості, спонукує до все нових витрат, стимулює виникнення нових потреб, не обґрунтованих реальною необхідністю, закріплює у психології споживача стереотипи масової поведінки розпещеного панича. Важіль, що спрацьовує в цих спекуляціях, – це саме довіра, точніше довірливість. Використовуючи психологічно привабливі іміджі для просування на ринку потрібних товарів, реклама натреновує у сприйнятті масового споживача схеми: за гроші можна купити не просто мінеральну воду, а "найкраще для рідних людей", не просто пральну машину, а вільний час для чогось омріяного, не просто горілку, а душевне спілкування з друзями, не просто відомий виріб із "крильцями", а повну свободу й безпеку і т. ін. І рефреном повторюється формула: іноземна мова – це легко, прання – це легко, цілий світ біля твоїх ніг – це легко, все одержати тут і тепер – це легко. Гроші стають у цих контекстах символом "життя легкого, багатого, позбавленого трагічних обмежень".
Проте "людина економічна" – це не щойно досягнутий щабель соціокультурного розвитку, а витвір індустріальної епохи, такою її зробила доба Нового часу, XVIII-XIX століть, а в нас, пострадянських, світогляд XIX століття був ще й законсервований марксизмом. І ось цей суб'єкт з минулої епохи одержав у своє розпорядження колосальну потугу сучасних постіндустріальних грошей, абсолютно неспіввимірну з моральними програмами, що керують його поведінкою. Ми люди індустріальної доби, яким випало жити на етапі її остаточного завершення: уже не технологічного, яке позаду, а екзистенційного – тобто вичерпання породженого цією епохою типу людини. Недаремно К. Ясперс писав, що ми живемо в кінці свого часу, О. Шпенглер передбачав "присмерк Європи", а Ф. Ніцше казав: "Я люблю тих, хто полюбив свою приреченість". Не сьогоднішня економічна етика, основний принцип якої – "успіх за будь-яку ціну", а етика відповідальності людства у глобальних масштабах за результати своєї діяльності, обриси якої ще лише намагаються побачити філософи, може врівноважити новою духовністю небачене зростання економічних викликів.
Людина має суттєво змінитися, але змінитися мають і самі гроші під тиском критичних загроз, породжених їхньою сучасною формою. Усе частіше мовиться про нові способи забезпечення грошей – енергоносіями, продуктами харчування тощо. Але найбільш далекоглядні фахівці думають про більш кардинальні трансформації – про глибокі зміни функцій грошей. Функція акумуляції вартості, за всіх її позитивних рис, виплекала в людині жадібність і страх втратити ресурси – сотні мільйонів людей постійно живуть у полоні цих почуттів. Тому нині говорять про модель грошей, у якій ця функція може бути заблокована. Гроші повинні стати безпечнішими (хоча цілком безпечними не стануть ніколи), в їхні механізми має бути вмонтована програма "захисту від дурня", захисту від нашої захланності, щоб ми не вичерпали з майбутнього те, що має належати нашим дітям.
Не до нового типу цивілізації та нової системи цінностей, а просто до кінця старої системи дійшли і гроші, і людина в її теперішньому вигляді. Але нова реальність, для якої ще не існує наукового означення, туманними контурами вже починає вимальовуватися на обрії.
Цивілізація альтруїзму?
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансова криза – криза "людини економічної"“ на сторінці 1. Приємного читання.
