Словничок основних термінів і понять

Українська людина в європейському світі

Базова ідентичність – символічно-ціннісна система національної культури, яка є основою діахронної ідентичності індивіда. Підвалини базової ідентичності становить мова, цінності національної культури, звичаєві імперативи трудової моралі, цінність національної держави. Базова ідентифікація вкорінена в архетипах колективного несвідомого й відбувається за принципом "свій – чужий".

Втрата ідентичності – стан, що характеризує втрату свого "Я" або зниження цілісності, тотожності чи віри людини у свою соціальну роль або належності до певної соціальної групи. При цьому людина відчуває свою незахищеність у навколишньому світі і страх перестати існувати як самостійна особистість або перестати існувати як особистість узагалі. Важливою причиною такого стану є надмірна домінантність з боку однієї чи багатьох людей із певного соціального оточення.

Гендерна ідентичність – не є автоматичною надбудовою над біологічною статтю, а особливим видом соціальної ідентичності, продуктом соціального конструювання, що поетапно формується в особистості у ході виховання та соціалізації. При цьому індивід усвідомлює себе представником певної статі, відчуває своє жіноче, чоловіче або ан- дрогінне тіло. Це поняття характеризує аспект самосвідомості особистості, що описує її переживання себе як представника відповідної статі.

Діахронна ідентичність – вимір ідентичності, який вказує на наявність в індивіда незмінного ідентифікаційного стрижня впродовж усього життя. Діахронна ідентичність дає людині почуття єдності з надособовим, колективним, а також означає, що особа завжди перебуває зі своїм минулим, зі своїми цінностями, вчинками, ідеями в будь-яких життєвих ситуаціях.

Етнічна ідентичність – усвідомлення належності людини до певної етнічної групи, ідентифікації її з іншими членами свого етносу. Цей процес включає осмислення спільності історичної пам'яті, культурних архетипів тощо. У структуру етнічної ідентичності здебільшого виокремлюють такі два основні компоненти – когнітивний (знання й уявлення про особливості власної групи та усвідомлення себе як її члена) і афективний (оцінка власної етнічної групи).

Ідентичність (лат. identicus – схожий, тотожний) – властивість психіки людини виражати свою належність до різних соціальних груп чи спільнот або ототожнювати себе з якоюсь іншою людиною. Ідентичність набувається людиною в ході засвоєння індивідом соціокультурних зразків, норм, цінностей, прийняття і засвоєння різних ролей та у взаємодії з іншими людьми. Перед особистістю стоїть завдання конструювати себе як на індивідуальному, так і на соціальному рівні, створення власної системи цінностей тощо. Ідентичність, згідно з філософією постмодернізму, не є чимось цілісним, а являє собою "мозаїку" різних контекстів, ролей та досвіду.

Індивідуальна ідентичність ("Я") є системою відносин індивіда з різними аспектами внутрішнього світу особистості та значущими для неї аспектами навколишнього соціального середовища. Визначальною характеристикою індивідуальної ідентичності є почуття "само- тотожності" людини, яка виступає домінантою набуття персональної ідентичності. Цей процес передбачає, що індивід утверджує насамперед сутність свого Я, а потім реалізує себе в соціумі.

Криза ідентичності – відрив людини від субстанційних життєвих смислів у формі мови, традиції, національного або групового етосу, що робить її зручним об'єктом політичної, ідеологічної й культурної маніпуляцій, заміняє ідентифікацію спрямованою на вигоду та успіх утилітарно-прагматичною позицією атомізованої людини. Характерними рисами цієї кризи є інструментальне і цілераціональне ставлення до дійсності, перетворення матеріальної грошової вигоди на центральну смислотворчу цінність; байдужо-споглядальне ставлення до універсалій національної культури, скептично-іронічна позиція щодо світу та інших людей, звуження інтересів сучасної людини до меж приватного життя.

Культурна ідентичність – самовідчуття людини всередині певної культури, усвідомлене сприйняття поведінки і свідомості, системи цінностей і свого "Я" з позицій, що прийняті в даному суспільстві. При цьому індивід не тільки виявляє лояльність до усталених культурних зразків, а й самоототожнює себе з ними. Культурна ідентичність передбачає формування в особистості стійких ціннісних орієнтацій, які дозволяють вибрати відповідні культурні норми і поведінку.

Національна ідентичність – самовизначення індивіда в національному контексті, усвідомлення власної належності до певної нації та її мови, релігії, етичних норм, культурної спадщини тощо. При цьому образ свого народу сприймається як позитивний, з толерантною установкою на спілкування з іншими народами. Національна ідентичність означає сукупність суспільних переконань, способів поведінки та емоційні зразки, які поєднують індивідів і соціальні групи як націю.

Політична ідентичність – самоототожнення індивіда з певною політичною позицією та належність особи (фактична або уявна) до якоїсь політичної позиції. Політична ідентичність суспільства виступає феноменом, у якому взаємодіють політичні, культурні, етнічні і національні чинники державотворення та міждержавного співробітництва. Структура політичних відносин формує певні позиції, які відрізняють суб'єктів політики.

Професійна ідентичність – система найбільш загальних уявлень індивіда про самого себе і своє місце у професійному світі, а також про свою професійну належність як одну з визначальних характеристик людини. Професійна ідентичність характеризує особу як носія певної професії, що є компонентою соціальної ідентичності членів суспільства. Професійна ідентичність виступає передумовою успішної професійної діяльності.

Релігійна ідентичність – феномен самосвідомості індивіда і суспільства, що базується на усвідомленні своєї належності до певної релігії, яка формує уявлення про себе і світ з використанням відповідних догм. Вона характеризує тотожність суб'єкта певній релігійній спільноті. Релігійна ідентичність базується на релігійних знаннях, релігійних цінностях та релігійній поведінці і є одним із першоджерел індивідуальної і колективної самосвідомості людини.

Розвиток ідентичності – індивідуальний процес, який послідовно відбувається під впливом соціального оточення і конкретних обставин життя протягом усього життя. Завданнями розвитку ідентичності є усвідомлення статі, власного тіла, емоційної незалежності від батьків, підготовка до сімейного життя, розвиток цінностей і формування соціально відповідальної поведінки. Кінцевим продуктом процесу самопізнання і формування ідентичності є динамічна система уявлення людини про себе, самоусвідомлення й самооцінки людиною своїх дій та їх результатів, думок, почуттів, моральності та інтересів, ідеалів і мотивів.

Синхронна ідентичність – вимір ідентичності, який указує на мінливість персональної ідентичності. Синхронна ідентичність не має постійного незмінного ядра, для неї характерні ситуативні зміни мотивацій до самоідентифікації* людини, залежно від життєвих обставин. Її сутність весь час видозмінюється, тож особа не становить єдності, бо завжди перебуває в стадії* становлення. Саме такий тип ідентичності характерний для людини доби постмодерну. Якщо в людини домінує синхронна ідентичність, то корпоративна, тендерна, вікова, політична, релігійна, регіональна тощо ідентичності за умов утрати стрижня діахронної ідентичності створюють фрагментованого індивіда без стабільної життєвої позиції.

Соціальна ідентичність – єдність і спадковість певної системи соціальних характеристик (норм, ролей, статусів), які дозволяють диференціювати індивідів за їхнім суспільним станом і груповою належністю. Вона означає уявлення людини про своє особисте місце у світі, усвідомлення нею належності до певної соціальної групи, категорії. Соціальна ідентичність є результатом самоототожнення індивіда з тими групами і спільнотами, які він сприймає як "свої". Територіальна (регіональна) ідентичність – частина соціальної ідентичності, результат територіальної (регіональної) самосвідомості індивіда, ототожнення себе як члена спільноти певної території. Територіальна ідентичність включає думки і почуття людини стосовно певного регіону.

Християнська ідентичність – форма індивідуальної і колективної самосвідомості, що характеризується належністю до християнської спільноти, визнанням християнського віровчення та самототожністю в лоні християнської церкви. Християнська ідентичність є важливою формою самосвідомості індивіда, що має певний вплив на формування інших ідентичностей людини. Християнська ідентичність відображає певні відмінності між християнськими церквами, що стосуються їхніх канонів, церковних догматів, символів віри тощо.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словничок основних термінів і понять“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять
  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять