У силу неоднакового економічного, військово-технічного, оборонного потенціалу, фінансового та інших ресурсів держави мають досить різні можливості для забезпечення індивідуальної безпеки, що диктує необхідність компенсації їх організацією групових систем безпеки. У такій ситуації сформувалося розуміння того, що забезпечення індивідуальної національної безпеки однією державою неможливе без урахування стурбованості щодо власної безпеки з боку інших держав. При цьому всі члени певної спільноти безпеки відмовляються від застосування сили у відносинах один з одним і погоджуються допомагати кожній державі-учасниці, яка зазнала нападу з боку іншого члена співтовариства.
Отже, йдеться про взаємодію індивідуальних національних безпек у різних за складом системах відносин:
• двосторонніх,
• блокових,
• регіональних,
• глобальній.
Вони покликані забезпечувати єдність безпеки всіх і кожного з учасників такої системи. При цьому забезпечення спільних інтересів потребує від держав певної самопожертви і посилює їхню взаємозалежність.
Визначення системи колективної безпеки
Таким чином, у світовій практиці склалася і набула поширення система колективної безпеки як сукупність спільних заходів держав задля підтримання миру, запобігання війні, припинення актів агресії і надання колективної допомоги.
Колективна безпека базується на положенні, що мир є неподільним і що кожний член повинен прийти на допомогу іншим дипломатичними засобами, економічними акціями і в екстремальних випадках – військовими засобами. Заходи в рамках колективної безпеки можуть здійснюватися в рамках ООН та інших міжнародних організацій або на регіональній основі.
Створення системи колективної безпеки передбачає застосування комплексу заходів політичного, економічного, правового характеру, а також військово-організаційних заходів.
Принципи колективної безпеки
Колективна безпека різних держав ґрунтується на таких основних принципах:
• неподільність безпеки, коли агресія проти однієї держави-учасника вважається агресією проти решти держав-учасниць;
• усі держави-учасниці однаково відповідають за збереження безпеки;
• невтручання у внутрішні справи і врахування інтересів усіх учасників системи колективної безпеки;
• держави-учасниці гарантують колективну оборону;
• рішення з принципових питань забезпечення колективної безпеки ухвалюються на основі консенсусу.
Держави-учасниці забезпечують необхідну відповідність складу збройних сил та коштів характерові військової загрози.
Правові основи колективної безпеки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Колективна безпека“ на сторінці 1. Приємного читання.
