Швидкість, з якою людина накопичує корисну інформацію про себе і Всесвіт, іде по спіралі вгору впродовж 10 000 років. Ця швидкість різко зросла вгору з винаходом писемності, але навіть тоді вона залишалася виснажливо повільною впродовж віків. Наступний великий стрибок в придбанні знань стався тільки з винаходом друкарського верстата в XV ст. Гутенбергом та іншими. До 1500 р., згідно з більшістю оптимістичних оцінок, Європа випускала книги зі швидкістю 1 000 назв на рік. Це означає, в деякому наближенні, що пішло ціле століття на випуск бібліотеки в 100 000 книг. До 1950 р., через чотири з половиною століття, швидкість зросла так різко, що Європа випускала вже 120 000 назв на рік, тобто за десять місяців випускалося стільки ж назв, скільки раніше за сто років. До 1960 р., через 10 років, стався ще один значний стрибок: столітня робота могла бути виконана за сім з половиною місяців. А до середини 60-х років випуск книг у світовому масштабі, включаючи Європу, наблизився до приголомшливої цифри – 1000 назв за день.
Комп'ютер вирвався на сцену близько 1950 р. З його безпрецедентною здатністю до аналізу і поширення надзвичайно різних видів даних в неймовірних кількостях та із запаморочливою швидкістю він останнім часом став головною силою прискорення у здобутті знань. У поєднанні з іншими все потужнішими аналітичними системами для спостереження за невидимим світом він розвинув швидкість здобуття знань до приголомшливого темпу.
Френсіс Бэкон говорив: "Знання – сила". Це можна перекласти сучасною мовою. У нашому соціальному оточенні "Знання – це зміни" – і пришвидшуване накопичення знань, яке живить великий двигун технології, означає прискорення перетворень.
Елвін Тоффлер.
Шок майбутнього.
Держава зобов'язана забезпечити використання свого інформаційного поля в інтересах саме держави і її громадян. Поняття інформаційного простору, передусім, соціально-політичне, яке вбирає в себе як територіальний, так і космічний фактори, а також – людський, оскільки суспільна інформація призначається для людини, людина – її споживач, і без людини вона втрачає свій сенс. Отож, коли йдеться про інформаційний простір держави, то його межі ототожнюються з її кордонами, охоплюючи національну територію, акваторію і повітряний простір. З розвитком та поширенням засобів акумулювання, збереження та передачі інформаційних ресурсів інформаційний простір набуває нових рис та важливішого значення у формуванні громадської думки, вихованні, нарешті, лояльності чи непідтримки чинного режиму. Звідси й випливає його величезне значення, особливо в суспільствах перехідного періоду та невизначених горизонтів суспільного розвитку, до яких належить і Україна.
Інформаційний простір слід розглядати перш за все не як територіальний, фізичний, а як соціальний простір, який не має звичних кордонів і території. Його структуру визначають інформація та знання і люди, які перебувають у стані інформаційної взаємодії. Інформаційний простір є сферою діяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, окремих журналістів, фахівців певних організацій, установ, які виробляють і поширюють інформацію та знання тощо.
Рівень розвитку та змістова наповненість інформаційного простору серйозно впливають на всі сфери суспільства, свідомість і поведінку людей, формування ціннісних орієнтацій громадян тощо. Інформаційний простір, або інфосфера, є специфічним соціальним середовищем, яке характеризується взаємодією у процесі співпраці, конкуренцією та інформаційним протиборством.
Для кращого розуміння терміна "інформаційний простір" маємо проаналізувати базове для нього поняття інформаційної сфери. Ця дефініція визначається:
• 1) сукупністю інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, що здійснюють збір, формування, поширення та використання інформації;
• 2) сферою діяльності суб'єктів, пов'язаною зі створенням, перетворенням і споживанням інформації;
• 3) сукупністю інформаційних ресурсів, системою формування, поширення та використання інформації, інформаційної інфраструктури;
• 4) специфічною сферою діяльності суб'єктів суспільного життя, пов'язаною зі створенням, збереженням, поширенням, передачею, обробкою та використанням інформації.
Основними характеристиками інформаційного простору можна вважати такі:
• попри відсутність чітких географічних та фізичних вимірів, він є неоднорідним і структурованим з акцентами на різні соціальні групи і теми;
• є динамічним у силу постійних змін, які відбуваються у різних сферах життя окремих країн, регіонів та світу загалом, а також нових акцентів в інформаційній політиці;
• інформаційний простір країни має бути захищеним від впливу інших держав. Особливої уваги вимагають певні сегменти й агресивні дії відповідних держав;
• формується з урахуванням національно-культурних і психологічних особливостей країни;
• має універсальний вплив на всі сфери життя суспільства і окремих індивідів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний“ на сторінці 1. Приємного читання.
