Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

Українська людина в європейському світі


Морально-етичні проблеми сучасної науки


Сучасні наука і техніка ставлять людину в умови, далекі від її нормального функціонування, вимагають нових форм пристосування до навколишньої дійсності. Сучасний світ – це багато в чому технологізований простір, у якому суть людини також проявляє тенденції до технізації.

Людина оточує себе предметами техніки, вони формують його дозвілля і спосіб життя. Навіть прояв творчих здібностей сучасної людини також відбувається з урахуванням законів навколишнього техносередовища. Виникає суперечність між етичними нормами і необхідністю технічного буття людини, яка веде за собою широке коло етичних проблем штучного світу.

Значне розширення технічних можливостей суспільства супроводжується тим, що в низці досліджень об'єктом стає сама людина. Це, у свою чергу, створює певну загрозу не лише її здоров'ю, а й існуванню. Фізики-ядерники були першими, хто зіткнувся з проблемами такого роду. Нині ці ризики і загрози стосуються й галузі молекулярної біології, і генетики, медицини, психології та ін. Різноманіття етичних проблем за найбільшого узагальнення поділяються на етичні проблеми фізики, біології, генетики, техніки, економіки, бізнесу. Особливе місце посідають проблеми етики вченого.

Етичні проблеми, які були породжені сферою ядерної фізики, стали очевидними через відкриття 1938 року розщеплювання атома урану, яке супроводжувалося виділенням величезної кількості енергії. Енергія атомного ядра поставила на порядок денний питання про її практичне застосування, до того як була виявлена її згубна дія на організм людини. Повною мірою усвідомлюючи загрози фашизму, в умовах спроб заборони квантової фізики і теорії відносності, видатні німецькі фізики продемонстрували свої можливості, створивши радарний захист і атомну бомбу. Широко відоме звернення А. Ейнштейна із закликом відмовитися від використання атомної зброї привело до рішучих дій. У серпні 1945 року на японські міста Хіросіму і Нагасакі без будь-якої військової необхідності були скинуті американські атомні бомби. Подальша гонка озброєнь поставила людство перед загрозою атомного знищення.

Етичні проблеми, що виникають сьогодні в галузі біології, вказують на небезпеку біологізаторських тенденцій, у рамках яких багато негативних рис людини визнаються природженими, наприклад, насильство, загроза, агресія, війни. Також природоеволюційно тлумачиться і прагнення людини до освіти, кар'єрного зростання, лідерства тощо. У галузі генетики проблемними виявилися питання про вплив статевих відмінностей на розумову діяльність, генетичні й інтелектуальні відмінності між расами і народностями. Висновки теорії генетичної детермінації розумової діяльності дуже часто призводили до ухвалення расизму і геноциду.

На межі біології та медицини виникли проблеми біоетики. Вони мають виходи на практику охорони здоров'я та урядові програми. Низка проблем були викликані ставленням до пацієнта тільки як до об'єкта дослідження або медичної практики. До проблемної сфери відносять взаємини "лікар – пацієнт". В умовах зростання формалізації обов'язків лікаря пацієнт постає в ролі носія певного захворювання, позбавляючись всієї повноти своїх індивідуальних і соціальних якостей. На зміну патерналістській моделі прийшла модель автономної цінності пацієнта, яка не дозволяє лікареві самостійно ухвалювати рішення за нього і навіть не інформувати про його стан і перспективи лікування. Особливе місце посідають етичні проблеми, що випливають зі збільшення технізації медицини й появи принципово нових медичних технологій та препаратів, які розширюють можливості дії на людину. Сьогодні йде процес формування основних критеріїв, що допускають експериментування на людині.

Сучасна біомедицина розширює технологічні можливості контролю і втручання в природні проблеми зародження, перебігу і завершення людського життя. Різні методи штучної репродукції людини, заміни уражених органів і тканин, заміщення пошкоджених генів, активна дія на процеси старіння призводить до того, що у всіх подібних випадках виникають приграничні ситуації, коли досягнення науково-технічного прогресу не прогнозовані і не аналізуються їх наслідки. Разом з тим виникає реальна небезпека руйнування початкової біогенетичної основи, загроза людському єству, його тілесності, функціонування якої склалося в ході тривалої еволюції.

Забруднене довкілля, стресові навантаження, канцерогени, засмічення серйозно трансформують людину і руйнують її здоров'я, погіршують генофонд. Етичні проблеми стосуються і самого суб'єкта відповідальності. Актуальною має стати практика етичної експертизи. Особливі проблеми викликає зв'язок науки і бізнесу, що веде до комерціалізації всіх сфер взаємодії: у стосунках "лікар – пацієнт", у проведенні трансплантації органів, у застосуванні лікарських препаратів і технологічних новацій.

Генна інженерія за нетривалий період опинилася на передовій науково-експериментальних досліджень світу живого. Зараз вона дає можливість втручатися в генетичний код людини і змінювати його. Цей шлях мислиться як позитивний щодо лікування деяких спадкових хвороб. Проте виникає небезпека планомірного вдосконалення людської природи з метою все більшої її адаптації до навантажень сучасної штучно створеної техносфери. Небезпека полягає в тому, що організми, які беруть участь у генетичних експериментах, можуть обмінюватися генетичною інформацією з іншими особинами. Результати подібних взаємодій можуть призвести до неконтрольованих мутацій генетичних якостей, що раніше не спостерігалися. Багато експериментів у сфері генної інженерії свідчать про неможливість прогнозування її найближчих і віддалених наслідків.

Широко обговорюється питання про межі маніпуляції людиною. Проблеми маніпуляції людською психікою, дії на людський мозок становлять особливу групу проблем. Деякі структури мозку при дії на них здатні продукувати галюцинації, неадекватні поведінкові реакції, змінювати емоційні стани людини. Низка експериментів пов'язана з імплантацією в мозок електродів, які слабкими електричними діями перешкоджають виникненню сонливості, створюють відчуття бадьорості, припливу енергії, сприяють зняттю напруги. Засоби маніпуляції психікою за своєю дією порівнюють з транквілізаторами і наркотиками.

Етичне регулювання науки, поява високого рівня етичної культури, оцінювані сьогодні як життєва необхідність, є важливою передумовою майбутнього розвитку науки. Це сприятиме забезпеченню якості її моральності. Учений повинен перейматися відповідальністю за долю людства.

Суспільство як ціле прагне, перш за все, забезпечити своє майбутнє. Це означає, що воно є етичним суб'єктом і підпорядковує у зв'язку з цим собі і науку, і техніку, і мистецтво.

Отже, наука не тільки не є нейтральною в етичному плані, а, навпаки, – надзвичайно активна. Зрозуміло, цю активність доводиться якось направляти, контролювати. Варто прислухатися до знаменитого німецького фізика і філософа Карла фон Вайцзеккера, який, підбиваючи підсумок свого життєвого шляху, дійшов остаточного висновку: "Наука відповідальна за свої наслідки".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки
  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять