За цих умов особливу увагу слід звернути на те, що використання природних ресурсів як громадянами, так і підприємствами й організаціями має здійснюватися з дотриманням обов'язкових екологічних вимог, а саме:
• раціонального та економного використання природних ресурсів на основі активного впровадження інноваційних технологій;
• запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
• застосування біологічних, хімічних методів поліпшення якості природних ресурсів;
• здійснення господарської діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
• збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що підлягають особливій охороні.
Міжнародне товариство з екологічної економіки, активними членами якого є десятки країн світу, визначає екологію як "господарство природи (natures household)", а економіку як "господарство людини (humankinds household)" і ставить на меті дослідження "екології людини" й "економіки природи", всієї системи взаємозв'язків, що включає економічну підсистему як частину, або невід'ємний складник глобальної екосистеми.
Ідеться про прийняття без зволікання цілого комплексу нових державних і міждержавних еколого-економічних орієнтирів, які сприятимуть створенню системи корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності в екологічному контексті. Це можуть бути такі першочергові заходи.
• 1. Включення норм захисту навколишнього середовища в міжнародні договори та угоди, у тому числі торговельні (зокрема норм екологічної відповідальності). Екологічні стандарти слід прирівняти до тих критеріїв, згідно з якими здійснюється лібералізація торгових угод.
• 2. Вимога збереження навколишнього середовища має бути включена в число критеріїв, що їх використовують міжнародні фінансові інститути при розгляді грантів із фондів розвитку. Важливо враховувати й те, що деякі міжнародні фінансові інститути, створені для сприяння розвиткові "третього світу", нерідко завдають їм більше шкоди, ніж користі, оскільки ігнорують екологічні наслідки великомасштабних проектів.
• 3. Прискорити впровадження принципу "обміну боргів на екологію" з метою заохочення екологічної діяльності. Обмін боргів на діяльність щодо захисту навколишнього середовища – одна з ефективних гуманних ідей за останні десять – двадцять років. Відповідно до неї індустріальні країни списують з країн, що розвиваються, їхню заборгованість, а останні зобов'язуються послідовно здійснювати угоди щодо захисту ділянок навколишнього середовища на своїй території.
• 5. Визначення величини валового національного продукту (ВНП) має бути змінено з урахуванням того, поліпшився чи погіршився стан навколишнього середовища. Сучасні методи розрахунку продуктивності і ВНП не враховують виснаження природних ресурсів. Уся природа вважається безмежною і безплатною.
• 6. Відмова від фінансових заохочень екологічно згубної діяльності, насамперед від тих внутрішньодержавних і міжнародних інвестицій, що оплачують екологічно згубну економіку (наприклад, вирубування лісів, інтенсивна експлуатація малорентабельних ґрунтів, усезростаюче видобування корисних копалин тощо).
• 7. Встановлення жорстких державних норм економії й економічності – у будівництві, промисловому виробництві, у виробництві побутових товарів тощо.
• 8. Збереження і ефективне застосування сировини і матеріалів, реформа стандартів утилізації.
• 9. Цілковита достовірність інформації, про екологічний вплив товарів, запровадження так званих "зелених" етикеток та ін.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування“ на сторінці 1. Приємного читання.
