За твердженням К. Ясперса, маси стають вирішальним чинником у подіях, що відбуваються. Окрема людина тепер більш безпорадна, ніж будь-коли, але як частинка маси, що становить "ми", вона ніби набуває сили. Однак ця сила не може виникнути всередині безликої маси, її пробуджує і спрямовує пропаганда. Масам потрібні лозунги. їм має бути сказано, чого вони хочуть. Але для сприйняття того, що їм говорять, має бути підготовлений ґрунт. Державний діяч, художник, поет повинен звертатися до сили мас, якщо він хоче здійснювати якийсь вплив. Для діячів важливо те, які цінності вони несуть у маси. А на діячів здійснює зворотну дію те, що вони пробуджують у масах. Вони мають слугувати виразниками волі мас, звичайно, якщо вони не стають диктаторами, які керують масою поневолених людей, людей, за допомогою яких вони й часто приходять до влади.
Історичні герої, стверджував Е. Ренан у своїй відомій лекції "Що таке нація?", становлять певний "соціальний капітал", на якому будується національна ідея і який є ціннішим для стратегічних ідей на майбутнє, аніж спільні звичаї, прикордонні стовпи і самі кордони.
Маса – поняття багатозначне. Під масою розуміють усю сукупність населення, або реакцію й поведінку людей у критичній ситуації, або неповноцінність натовпу, існування якого своєю масованою силою руйнує раціональні схеми поведінки. Також народні маси виступають конкретним, а не абстрактним суб'єктом історії тоді, коли вони диференційовані за принципом соціальної структури та соціальних інтересів.
Масу необхідно відрізняти від народу. Народ структурований, усвідомлює себе у своїх життєвих засадах, у своєму мисленні і традиціях. Маса, навпаки, не структурована, не має самосвідомості, вона позбавлена будь-яких особливих властивостей, традицій, ґрунту. Маса є об'єктом пропаганди і впливу, не має відповідальності й живе на найнижчому рівні свідомості. Маси виникають там, де люди позбавлені свого коріння, ґрунту, де вони стали керованими і взаємозамінними.
Окрема людина уособлює одночасно народ і масу. Однак вона абсолютно по-різному відчуває себе в тому й іншому стані. Якщо ситуація примушує людину бути масою, людина докладає всіх зусиль, щоб зберегти зв'язок із народом.
Масу варто відрізняти також і від публіки. Публіка становить першу стадію на шляху перетворення народу на масу. Як тільки народ перестає жити повноцінним життям, черпаючи сили у своєму співтоваристві, виникає більшість, яка становить публіку – вона подібна до маси, але втілює в собі суспільну думку про певні важливі для неї цінності. Там, де є публіка, ще зберігається жива гласність.
Історична роль особистості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ“ на сторінці 1. Приємного читання.
