Класична наука – етап розвитку наукового пізнання, що охоплює період із XVII до кінця XIX століття. Має за свою парадигму класичну механіку, картина світу будується на принципі жорсткого детермінізму, їй відповідає образ світобудови як годинникового механізму. Провідним принципом є принцип спостережуваності, об'єкт дослідження – замкнені статичні системи, що перебувають у стані спокою або рівноваги, поза зовнішніми зв'язками.
Некласична наука – етап розвитку наукового пізнання першої половини XX століття. Об'єктом некласичної науки є відкрита система як результат взаємодії об'єкта із засобами спостереження. Отримані результати спостереження є відносним знанням, оскільки сам об'єкт безпосередньо не спостережуваний, а тому безпосередній досвід поступається місцем раціонально сконструйованій моделі досліджуваного об'єкта – суттєвою рисою некласичної науки є її теоретичний характер. Розвиток некласичної науки має характер лінійно-некумулятивної моделі. Важливу роль відіграє принцип фалібілізму (фальсифікації), згідно з яким будь-яка теорія через обмеженість своєї емпіричної бази може бути спростована.
Пагвоський рух – рух учених, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за запобігання світовій термоядерній війні та наукову співпрацю. Пагвоський рух зародився 1955 року, коли 11 всесвітньо відомих учених, у тому числі Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі, Бертран Рассел, Макс Борн, Персі Вільямс Бриджмен, Леопольд Інфельд, Лайнус Полінг, Джозеф Ротблат, виступили з маніфестом, у якому закликали зібрати конференцію проти використання ядерної енергії у військових цілях.
Постнекласична наука – етап розвитку наукового пізнання другої половини XX – початку XXI століття. Цей етап пов'язаний з науковою революцією, яка розгорталася протягом трьох останніх десятиліть і досі не завершилася. Істотна ознака постнекласичної науки – постійна включеність суб'єктивної діяльності в "тіло знання". Вона враховує співвіднесеність характеру одержуваних знань про об'єкт не тільки з особливістю засобів і операцій діяльності суб'єкта, що пізнає, а й з її (діяльності) ціннісно-цільовими структурами. Її характерні ознаки: зміна характеру наукової діяльності, зумовлена революцією в засобах отримання і збереження знань (комп'ютеризація науки, зрощення науки з промисловим виробництвом і т. ін.); поширення міждисциплінарних досліджень і комплексних дослідних програм; підвищення значення економічних і соціально-політичних чинників і цілей; зміна самого об'єкта – це відкриті самоорганізовані системи; включення аксіологічних факторів до складу пояснювальних пропозицій; використання в природознавстві методів гуманітарних наук, зокрема принципу історичної реконструкції. Парадигмального теорією постнекласичної науки виступає синергетика.
Синергетика – створений професором Штутгартського університету Германом Хакеном міждисциплінарний напрям, який вивчає системи, що складаються з багатьох підсистем різної природи (електронів, атомів, молекул, клітин, нейронів, механічних елементів, органів тварин, людей, транспортних засобів тощо). Синергетика є новою узагальненою наукою, що вивчає основні закони самоорганізації складних систем. У таких системах, що перебувають у нерівноважному стані, нерівновага створюється і підтримується за рахунок потоку енергії і речовини із зовнішнього середовища. Завдяки цьому елементи і підсистеми взаємодіють, зумовлюючи узгоджену, кооперативну поведінку і створення нових стійких структур і самоорганізації.
Суспільство знань – такий спосіб існування і розвитку науки та освіти в інформаційному просторі, за якого відбувається глибока трансформація онтологічних, соціальних, аксіологічних, моральних, культурних, смислів як наукового пізнання, так і освіти. Основні параметри "суспільства знань" формуються як результат інтенсивного розвитку науки, інфо,рмаційних і телекомунікаційних технологій.
Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словничок основних термінів і понять“ на сторінці 1. Приємного читання.
