Конституційні гарантії правового статусу – це вид правових гарантій реалізації норм права. Гарантії реалізації прав і свобод особи і громадянина передбачені статтями 56-64 Конституції України. Права та свободи особи і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами України (п. 1 ч. 1 статті 92 Конституції України).
Розрізняють чотири види гарантій: політичні, юридичні, економічні, ідеологічні.
1. Політичні гарантії – законодавчо допустимі політичні умови та способи забезпечення реалізації в повному обсязі прав і свобод людини.
Держава, згідно з положеннями статті 15 Конституції України, гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією та законами України.
Основними суб'єктами забезпечення таких гарантій є: держава; органи державної влади; політичні партії та громадські організації; органи місцевого самоврядування, які покликані представляти інтереси територіальних громад (стаття 140 Конституції України).
Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Загальна декларація прав людини.
2. Юридичні гарантії – установлені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами способи забезпечення використання, дотримання, виконання та застосування норм права, що закріплюють права і свободи людини і громадянина.
Юридичні засоби і умови, що забезпечують дотримання, реалізацію, охорону та гарантію прав і свобод людини, поділяються на зовнішні і внутрішні гарантії.
До зовнішніх належать: а) міжнародні правові акти: Загальна декларація прав людини 1948 р.; Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.; Міжнародний пакт про цивільні і політичні права 1966 р.; б) міжнародні органи спостереження і контролю за дотриманням прав людини: Комісія з прав людини Економічної і Соціальної Ради ООН; Європейський суд з прав людини; Комітет ООН з прав людини тощо.
Внутрішньодержавними юридичними засобами захисту прав людини є: судові, адміністративні, контрольно-наглядові та інші державні органи.
• 3. Економічні гарантії – забезпечення державою формальної загальнообов'язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб особа могла скористатися своїми економічними правами та обов'язками. Наприклад, забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності (п. 5 статті 116 Конституції України).
• 4. Ідеологічні гарантії – закріплені конституційними нормами ідеологічні умови і засоби, що забезпечують здійснення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Згідно зі статтею 15 Конституції України жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. В Україні кожен має право на свободу світогляду та віросповідання (ч. 1 статті 35 Конституції України).
Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь- якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.
Загальна декларація прав людини.
Серед наслідків, які мало проголошення України демократичною, правовою, соціальною державою, чи не найбільш відчутним стала принципова переорієнтація всієї системи державної влади в її відносинах із людиною, що внесло суттєві корективи в розуміння конституційно-правового статусу людини та проблеми, пов'язані з механізмом його забезпечення.
Теоретично механізм забезпечення конституційно-правового статусу людини може бути охарактеризований як система засобів, спрямованих на захист і реалізацію базових правових норм та інститутів, які проголошені на рівні конституції та конституційних законів і мають на меті визначення місця та ролі людини з погляду гарантування її прав у системі суспільних відносин. Головною метою цих засобів є захист конституційно-правового статусу людини, а також створення необхідних умов для того, щоб усі структурні елементи конституційно-правового статусу людини могли бути реалізовані як у відносинах людини з державою, так і в її стосунках з іншими суб'єктами правовідносин.
Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
