Пропонований читачеві навчальний посібник "Українська людина в європейському світі: виміри ідентичності" – це важливий результат міжнародного освітнього проекту, над яким працюють сьогодні вчені та педагоги Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) спільно з Міжнародною асоціацією університетів GSM Barselona. Цей проект – наш внесок у багатоплановий процес європейської інтеграції України, який потребує не лише політичних та економічних рішень і дій, а й утвердження європейських світоглядних принципів та цінностей у свідомості українців. Це такі цінності, як гідність людини, міцний мир, безпека, свобода, верховенство закону, демократія, толерантність, захист меншин, безпечна прозорість кордонів, економічне процвітання, науково-технічний прогрес, соціальне забезпечення, охорона довкілля. Сприйняти їх, з одного боку, просто, бо європейська ідентичність українців сягає своїми коренями принаймні десятого століття нашої ери. Сучасний процес здобуття Україною асоційованого членства в Євросоюзі – це, по суті, реінтеграція України в спільноту європейських народів, до якої вона належала від часів Київської Русі, понад тисячу років. Це повернення її в соціокультурне коло Західної цивілізації, з якого вона була вирвана внаслідок відомих історичних причин.
З другого боку, сьогоднішня Україна – посттоталітарна і постколоніальна країна, в якій відкрите суспільство й відповідна йому ментальність ще перебувають у процесі становлення. А це означає, що в системі нашої освіти мають бути передбачені цілеспрямовані заходи щодо світоглядної, соціально-гуманітарної складової навчання і виховання. Тому наша книга присвячена потребам утвердження європейської ідентичності в молодого покоління української еліти. Важливо наголосити, що ми розглядаємо європейську ідентичність не як регіональну, а як втілення тієї системи цінностей, яка допомагає людині усвідомити, що вона є громадянином цілої планети Земля. Це усвідомлення передбачає найголовніше – відповідальність кожного з нас за долю планети, збереження її природи, безпеку і добробут людства, дотримання прав людини.
Зміст навчального посібника має міждисциплінарний характер. Авторський колектив поставив за мету сформувати у студентів ціннісні орієнтації та знання щодо особливостей екзистенційного становища, духовних практик та господарської діяльності, соціальної відповідальності людини у XXI столітті. Ці знання створюють картину сучасного європейського та глобального світу як цілісної системи в єдиному контексті взаємин людини з природою, суспільством, економікою. Безперечно, коло знань, репрезентованих у навчальному посібнику, пропонується читачеві не "з чистого аркуша": базові поняття мають бути сформовані у попередні роки навчання вивченням курсів історії, філософії, політології, правознавства, економічної теорії, релігієзнавства, культурознавства, екології. Проте якщо студентам перших років навчання даються базові, класичні гуманітарні знання про те, що називається "вічними цінностями", то в нашому навчальному посібнику зроблено наголос на новітній картині європейського та глобального світу.
Для розуміння перспектив сьогоднішньої України дуже важливо бачити той шлях, який призвів європейський світ до його сучасного стану: Європа шістьох держав-засновників, якою вона була у 1958 році, перетворилася на Європу двадцяти восьми держав-членів. Вона подолала поділ континенту, який зберігався впродовж п'яти десятиліть, коли існував конфлікт Схід – Захід. На її внутрішньому ринку задіяно близько 500 млн осіб, працює єдина валюта, забезпечено вільне пересування людей, товарів, фінансових і побутових послуг, ліквідовано внутрішні кордони, реалізується спільна, дедалі краще й оперативніше узгоджувана зовнішня й безпекова політика.
Проте дуже важливо, на нашу думку, донести до нашого читача, що європейська інтеграція не лише дає українцям можливість користуватися благами сучасної цивілізації, а й накладає серйозні зобов'язання. Усвідомлювати себе європейцями – це означає усвідомлювати глобальні проблеми, які стоять перед сучасною Європою та світовим співтовариством, бачити і розуміти ті чинники, які проблематизують становище людини постмодерної доби. Студент має усвідомлювати докорінні трансформації загальноцивілізаційного рівня, які вимагають інноваційності сучасної людини і як фахівця, і як відповідальної особистості. Він повинен одержати знання про основні загрози та ризики європейського і глобального масштабу. Ми прагнемо дати молодій людині розуміння магістральних підходів до розв'язання цих проблем на основі найбільш авторитетних концепцій сучасного соціально-гуманітарного знання.
Наша увага спрямована на проблеми та суперечності, що існують у сучасному світі. Ми розглядаємо буття людства на тектонічному розломі історії між добою Модерну, який вже відійшов у минуле, і Постмодерну, який докорінно змінив і світ людей, і саму людину. У колі наших роздумів – людський вимір сучасної економіки, загрози міжнародній безпеці, зміна парадигми у взаємовідносинах людини з довкіллям, етичні проблеми життя і смерті, цінність людського життя та ідентичності у світлі досягнень сучасних технологій. Важливе місце на сторінках навчального посібника посідають моделі та виклики розвитку громадянського суспільства, правова культура, а також і правовий нігілізм як перешкода реалізації прав людини. Студент має зрозуміти, у чому суть інформаційного та знаннєвого суспільства, які проблеми створило формування "суспільства споживання", якими бачить сучасне соціальне знання перспективи культурно-цивілізаційного поступу людства. Прагнемо донести до читача досвід європейських країн щодо гармонізації економічного зростання і людського розвитку, національних і загальнолюдських цінностей, розвитку системи міжнародної безпеки, у сфері функціонування національних мов та культур, солідарності та субсидіарності як атрибутів громадянського суспільства.
Існування людини – це постійний діалог із навколишнім світом – різноплановим, складним, плюралістичним, але водночас цілісним. Відповідно й архітектоніка нашого викладу об'єднує різні аспекти людського буття в картину духовного світу в його цілісності. Таке завдання виводить на перший план гостру для сучасної людини проблему базової ідентичності: це питання про цілісність людської особистості у фрагментованій соціальній реальності, це основа національного самовизначення, а специфічно для України – це саморефлексія, яку називають європейською ідентичністю. У нашому викладі артикульовано аспекти європейської відповідальності, осмислення європейської інтеграції та взаємин сучасного глобалізованого світу.
Ми розглядаємо буття людства на тектонічному розломі історії між добою Модерну, який вже відійшов у минуле, і Постмодерну, який докорінно змінив і світ людей, і саму людину. Глобалізація стала сьогодні новим викликом людській природі, спонуканням до пошуку сенсу буття в умовах мирного, справедливого, вільного співіснування різних етносів, народів, націй, способів та стилів життя. Щоб знайти орієнтири в цій новій реальності, розкрити нові можливості для сучасного розвитку людства, важливо дивитись уперед на основі знання минулого, тих таємниць, які приховує в собі історія. Адже історія – це сфера людського самовипробовування, ми прагнемо зрозуміти її для того, щоб зрозуміти самих себе. Все, що відбувається в історії, насичене людськими прагненнями, інтересами, зусиллями, стражданнями. Ми шукаємо в ній відповіді на питання: що ми можемо дати собі і людству? Яке місце ми посядемо у світі, заради чого будемо жити й діяти, що залишимо по собі?
Знання європейської історії допомагає нам бути оптимістами, бо Європа у своєму історичному поступі постійно переживала великі кризи, проте сприймала ці кризи не як поразки чи крах, а як виклики, які можна і треба долати.
На наших очах формується нова Європа і новий світ. На лише Україна, а й Сполучені Штати та Європейський Союз проходять через період складних трансформацій – політичних, соціальних, економічних. У своєму прагненні стати рівноправним партнером Європи Україна проголошує принцип економічного розвитку, націленого на людину. Ми акцентуємо на цьому увагу студента в розділі, присвяченому концепції людиновимірності економіки. У попередню добу, до процесів глобалізації і посгіндустріалізації економії;, людина розглядалася й оцінювалася як один із кількісних факторів суспільного виробництва. Але із середини 1980-х років в аналіз економічного зростання було введено поняття "людський фактор". Відтак ключовим питанням є не економіка сама по собі, а її соціально-гуманістична складова: національний дохід розподіляється справедливо, різниця в доходах багатих і бідних не перевищує допустимого порогу, видатки державного бюджету спрямовуються на високий рівень соціального захисту всіх, хто його потребує, безкоштовна і якісна медицина й освіта, дороги якісні і безпечні, нарешті – чесна, відкрита і "прозора" робота всіх інституцій держави: від уряду та парламенту до поліції та судів.
Проте, як попереджав Папа Римський Іван Павло II, теперішній людині постійно загрожує те, що є справою її рук, що є результатом діяльності її розуму, прагнень її волі. В епоху бурхливого розвитку науки і техніки, демографічного вибуху, глобальної екологічної кризи, тероризму та інших викликів постала необхідність докорінної перебудови способу життя людини, моральних принципів і філософської парадигми сучасності. Стрижневою проблемою тут є не самі по собі зростання населення, надексплуатація природи, розвиток науки і техніки, недоліки політичних або економічних систем, а людські відносини і цінності, які мотивують прийняття людьми рішень, – тобто це, швидше, криза антропологічна, внутрішня, духовна.
Потрібна активність кожної людини, небайдужість до суспільних справ, бажання і вміння захищати свої права та інтереси, ініціатива і здатність брати на себе відповідальність. Усі ці риси формує в людини специфічна соціальна інституція – громадянське суспільство. Це сфера організованого громадського життя, в якій люди діють колективно, аби виразити свої інтереси, потреби і переконання, обмінюються інформацією, досягають спільних цілей, ставлять вимоги до держави і вимагають відповідальності від влади. Процес розвитку громадянського суспільства в більшості країн Європи має давню історію, а в Україні ця тема актуалізувалася тільки в роки незалежності, тому в нашій книзі їй приділено велику увагу.
У будь-якій демократичній, правовій, соціальній державі виміром досягнень цього суспільства, показником його зрілості й цивілізованості є законодавчо захищені права і свободи людини та громадянина, а також відповідний рівень правової культури. Ми акцентуємо увагу читача на важливому завданні українського суспільства: формуванні таких правових основ, які б відповідали викликам глобалізаційних процесів, європейському вибору нашої країни, власним історичним традиціям, духовності нашого народу, слугували б гарантом розбудови правової, соціальної держави. Поряд із проблемами юридичної відповідальності в нашому навчальному посібнику чітко проведено логіку відповідальності моральної.
Сучасна людина живе в суспільстві знань, інформації й високих технологій. Наука і техніка стали одночасно найбільшою надією для людського прогресу і однією з найсерйозніших загроз, з якими зіткнулася сучасна людина. Наростає суперечність між відповідальністю людини, етичними нормами і небаченими можливостями її впливу на навколишній світ і своє власне життя. Значне розширення технічних можливостей суспільства супроводжується тим, що в низці досліджень об'єктом стає сама людина. Це, у свою чергу, створює певну загрозу не лише її здоров'ю, а й самому існуванню. Особливої гостроти сьогодні набули етичні проблеми, що розширюють технологічні можливості впливу на організм людини: генна інженерія, яка дає можливість змінювати генетичний код, трансплантація органів, втручання у природні процеси зародження, перебігу і завершення людського життя, маніпуляції людською психікою, дії на людський мозок. Тому етичне регулювання науки, високий рівень моральної відповідальності науковців – це життєва необхідність і важлива передумова її майбутнього розвитку, ці імперативи чітко зафіксовані в низці міжнародних документів, які ми репрезентуємо читачеві.
Інформаційна революція через інтелектуалізацію виробництва, ускладнення соціальної організації, розвиток каналів комунікації, перехід до навчання людини протягом усього життя поставила низку проблем у такій важливій сфері духовного життя, якою є функціонування мови. Зростання й ускладнення ролі мови в житті соціумів – явище світового масштабу, проте для нашої країни воно має специфічні аспекти. Це спонукало нас приділити окремий розділ існуванню людини у мовному океані смислів та інтелектуальних технологій, зробивши наголос на висвітленні мовного досвіду європейських держав.
Серед розглянутих проблем знайшла своє місце і така форма самосвідомості людини, як мистецтво, – в аспекті відображення фундаментальних смислів культури: цінностей, норм, моделей поведінки, життєвих орієнтирів людини, заломлених в індивідуальному сприйнятті митця. Це важливо тому, що в нашому трансформаційному стані, коли вектори розвитку залишаються нечіткими, існує необхідність співвіднесення власної ситуації з іншими культурними моделями, щоб віднайти власне Я, український шлях у світовому культурному процесі.
Сучасна інформаційно-глобальна соціальна реальність перетворює людство на цілісну систему всесвітніх комунікацій, що працює в режимі реального часу. Підтверджується прогноз Володимира Вернадського про перетворення біосфери в ноосферу, людський розум стає космічною силою, вирішальним фактором у долі нашої планети. Проте сподівання, що людство у своїй еволюції прийшло до гармонійної моделі, що розділений на ворожі табори світ залишився в минулому, не справдилися. Світ став іншим, але не став більш мирним та позбавленим суперечностей. Нові конфлікти, порушення законів і міжнародного порядку, виникнення нових альянсів та антагонізмів між державами, відродження неокомуністичних та неофашистських рухів, зростання релігійного фундаменталізму свідчать, що світ ставить перед сучасною людиною проблеми все вищої складності.
Чи здатна людина протистояти таким викликам? Чи вистачить її внутрішніх ресурсів: сили духу, знань, розуму, волі, моральної стійкості? Центральна ідея нашого навчального посібника – це гостра життєва потреба відродження духу в суспільстві вільних у своєму виборі громадян, об'єднаних усвідомленням спільної мети і відповідальності.
Сучасна Західна цивілізація, яку характеризують як "суспільство споживання", "фінансову цивілізацію", добу "бунту мас" та "одновимірної людини", перебуває на порозі докорінних змін. І хоча сьогодні прогнози про "цивілізацію альтруїзму", яка йде їй на зміну, сприймаються скоріше як прекрасна мрія, ніж обґрунтоване передбачення, ми прагнемо переконати своїх читачів, що можливості людини невичерпні й майбутнє залежить від неї самої.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
