ПЕРЕДМОВА

Українська людина в європейському світі

Пропонований читачеві навчальний посібник "Українська людина в європейському світі: виміри ідентичності" – це важливий результат міжнародного освітнього проекту, над яким працюють сьогодні вчені та педагоги Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) спільно з Міжнародною асоціацією університетів GSM Barselona. Цей проект – наш внесок у багатоплановий процес європейської інтеграції України, який потребує не лише політичних та економічних рішень і дій, а й утвердження європейських світоглядних принципів та цінностей у свідомості українців. Це такі цінності, як гідність людини, міцний мир, безпека, свобода, верховенство закону, демократія, толерантність, захист меншин, безпечна прозорість кордонів, економічне процвітання, науково-технічний прогрес, соціальне забезпечення, охорона довкілля. Сприйняти їх, з одного боку, просто, бо європейська ідентичність українців сягає своїми коренями принаймні десятого століття нашої ери. Сучасний процес здобуття Україною асоційованого членства в Євросоюзі – це, по суті, реінтеграція України в спільноту європейських народів, до якої вона належала від часів Київської Русі, понад тисячу років. Це повернення її в соціокультурне коло Західної цивілізації, з якого вона була вирвана внаслідок відомих історичних причин.

З другого боку, сьогоднішня Україна – посттоталітарна і постколоніальна країна, в якій відкрите суспільство й відповідна йому ментальність ще перебувають у процесі становлення. А це означає, що в системі нашої освіти мають бути передбачені цілеспрямовані заходи щодо світоглядної, соціально-гуманітарної складової навчання і виховання. Тому наша книга присвячена потребам утвердження європейської ідентичності в молодого покоління української еліти. Важливо наголосити, що ми розглядаємо європейську ідентичність не як регіональну, а як втілення тієї системи цінностей, яка допомагає людині усвідомити, що вона є громадянином цілої планети Земля. Це усвідомлення передбачає найголовніше – відповідальність кожного з нас за долю планети, збереження її природи, безпеку і добробут людства, дотримання прав людини.

Зміст навчального посібника має міждисциплінарний характер. Авторський колектив поставив за мету сформувати у студентів ціннісні орієнтації та знання щодо особливостей екзистенційного становища, духовних практик та господарської діяльності, соціальної відповідальності людини у XXI столітті. Ці знання створюють картину сучасного європейського та глобального світу як цілісної системи в єдиному контексті взаємин людини з природою, суспільством, економікою. Безперечно, коло знань, репрезентованих у навчальному посібнику, пропонується читачеві не "з чистого аркуша": базові поняття мають бути сформовані у попередні роки навчання вивченням курсів історії, філософії, політології, правознавства, економічної теорії, релігієзнавства, культурознавства, екології. Проте якщо студентам перших років навчання даються базові, класичні гуманітарні знання про те, що називається "вічними цінностями", то в нашому навчальному посібнику зроблено наголос на новітній картині європейського та глобального світу.

Для розуміння перспектив сьогоднішньої України дуже важливо бачити той шлях, який призвів європейський світ до його сучасного стану: Європа шістьох держав-засновників, якою вона була у 1958 році, перетворилася на Європу двадцяти восьми держав-членів. Вона подолала поділ континенту, який зберігався впродовж п'яти десятиліть, коли існував конфлікт Схід – Захід. На її внутрішньому ринку задіяно близько 500 млн осіб, працює єдина валюта, забезпечено вільне пересування людей, товарів, фінансових і побутових послуг, ліквідовано внутрішні кордони, реалізується спільна, дедалі краще й оперативніше узгоджувана зовнішня й безпекова політика.

Проте дуже важливо, на нашу думку, донести до нашого читача, що європейська інтеграція не лише дає українцям можливість користуватися благами сучасної цивілізації, а й накладає серйозні зобов'язання. Усвідомлювати себе європейцями – це означає усвідомлювати глобальні проблеми, які стоять перед сучасною Європою та світовим співтовариством, бачити і розуміти ті чинники, які проблематизують становище людини постмодерної доби. Студент має усвідомлювати докорінні трансформації загальноцивілізаційного рівня, які вимагають інноваційності сучасної людини і як фахівця, і як відповідальної особистості. Він повинен одержати знання про основні загрози та ризики європейського і глобального масштабу. Ми прагнемо дати молодій людині розуміння магістральних підходів до розв'язання цих проблем на основі найбільш авторитетних концепцій сучасного соціально-гуманітарного знання.

Наша увага спрямована на проблеми та суперечності, що існують у сучасному світі. Ми розглядаємо буття людства на тектонічному розломі історії між добою Модерну, який вже відійшов у минуле, і Постмодерну, який докорінно змінив і світ людей, і саму людину. У колі наших роздумів – людський вимір сучасної економіки, загрози міжнародній безпеці, зміна парадигми у взаємовідносинах людини з довкіллям, етичні проблеми життя і смерті, цінність людського життя та ідентичності у світлі досягнень сучасних технологій. Важливе місце на сторінках навчального посібника посідають моделі та виклики розвитку громадянського суспільства, правова культура, а також і правовий нігілізм як перешкода реалізації прав людини. Студент має зрозуміти, у чому суть інформаційного та знаннєвого суспільства, які проблеми створило формування "суспільства споживання", якими бачить сучасне соціальне знання перспективи культурно-цивілізаційного поступу людства. Прагнемо донести до читача досвід європейських країн щодо гармонізації економічного зростання і людського розвитку, національних і загальнолюдських цінностей, розвитку системи міжнародної безпеки, у сфері функціонування національних мов та культур, солідарності та субсидіарності як атрибутів громадянського суспільства.

Існування людини – це постійний діалог із навколишнім світом – різноплановим, складним, плюралістичним, але водночас цілісним. Відповідно й архітектоніка нашого викладу об'єднує різні аспекти людського буття в картину духовного світу в його цілісності. Таке завдання виводить на перший план гостру для сучасної людини проблему базової ідентичності: це питання про цілісність людської особистості у фрагментованій соціальній реальності, це основа національного самовизначення, а специфічно для України – це саморефлексія, яку називають європейською ідентичністю. У нашому викладі артикульовано аспекти європейської відповідальності, осмислення європейської інтеграції та взаємин сучасного глобалізованого світу.

Ми розглядаємо буття людства на тектонічному розломі історії між добою Модерну, який вже відійшов у минуле, і Постмодерну, який докорінно змінив і світ людей, і саму людину. Глобалізація стала сьогодні новим викликом людській природі, спонуканням до пошуку сенсу буття в умовах мирного, справедливого, вільного співіснування різних етносів, народів, націй, способів та стилів життя. Щоб знайти орієнтири в цій новій реальності, розкрити нові можливості для сучасного розвитку людства, важливо дивитись уперед на основі знання минулого, тих таємниць, які приховує в собі історія. Адже історія – це сфера людського самовипробовування, ми прагнемо зрозуміти її для того, щоб зрозуміти самих себе. Все, що відбувається в історії, насичене людськими прагненнями, інтересами, зусиллями, стражданнями. Ми шукаємо в ній відповіді на питання: що ми можемо дати собі і людству? Яке місце ми посядемо у світі, заради чого будемо жити й діяти, що залишимо по собі?

Знання європейської історії допомагає нам бути оптимістами, бо Європа у своєму історичному поступі постійно переживала великі кризи, проте сприймала ці кризи не як поразки чи крах, а як виклики, які можна і треба долати.

На наших очах формується нова Європа і новий світ. На лише Україна, а й Сполучені Штати та Європейський Союз проходять через період складних трансформацій – політичних, соціальних, економічних. У своєму прагненні стати рівноправним партнером Європи Україна проголошує принцип економічного розвитку, націленого на людину. Ми акцентуємо на цьому увагу студента в розділі, присвяченому концепції людиновимірності економіки. У попередню добу, до процесів глобалізації і посгіндустріалізації економії;, людина розглядалася й оцінювалася як один із кількісних факторів суспільного виробництва. Але із середини 1980-х років в аналіз економічного зростання було введено поняття "людський фактор". Відтак ключовим питанням є не економіка сама по собі, а її соціально-гуманістична складова: національний дохід розподіляється справедливо, різниця в доходах багатих і бідних не перевищує допустимого порогу, видатки державного бюджету спрямовуються на високий рівень соціального захисту всіх, хто його потребує, безкоштовна і якісна медицина й освіта, дороги якісні і безпечні, нарешті – чесна, відкрита і "прозора" робота всіх інституцій держави: від уряду та парламенту до поліції та судів.

Проте, як попереджав Папа Римський Іван Павло II, теперішній людині постійно загрожує те, що є справою її рук, що є результатом діяльності її розуму, прагнень її волі. В епоху бурхливого розвитку науки і техніки, демографічного вибуху, глобальної екологічної кризи, тероризму та інших викликів постала необхідність докорінної перебудови способу життя людини, моральних принципів і філософської парадигми сучасності. Стрижневою проблемою тут є не самі по собі зростання населення, надексплуатація природи, розвиток науки і техніки, недоліки політичних або економічних систем, а людські відносини і цінності, які мотивують прийняття людьми рішень, – тобто це, швидше, криза антропологічна, внутрішня, духовна.

Потрібна активність кожної людини, небайдужість до суспільних справ, бажання і вміння захищати свої права та інтереси, ініціатива і здатність брати на себе відповідальність. Усі ці риси формує в людини специфічна соціальна інституція – громадянське суспільство. Це сфера організованого громадського життя, в якій люди діють колективно, аби виразити свої інтереси, потреби і переконання, обмінюються інформацією, досягають спільних цілей, ставлять вимоги до держави і вимагають відповідальності від влади. Процес розвитку громадянського суспільства в більшості країн Європи має давню історію, а в Україні ця тема актуалізувалася тільки в роки незалежності, тому в нашій книзі їй приділено велику увагу.

У будь-якій демократичній, правовій, соціальній державі виміром досягнень цього суспільства, показником його зрілості й цивілізованості є законодавчо захищені права і свободи людини та громадянина, а також відповідний рівень правової культури. Ми акцентуємо увагу читача на важливому завданні українського суспільства: формуванні таких правових основ, які б відповідали викликам глобалізаційних процесів, європейському вибору нашої країни, власним історичним традиціям, духовності нашого народу, слугували б гарантом розбудови правової, соціальної держави. Поряд із проблемами юридичної відповідальності в нашому навчальному посібнику чітко проведено логіку відповідальності моральної.

Сучасна людина живе в суспільстві знань, інформації й високих технологій. Наука і техніка стали одночасно найбільшою надією для людського прогресу і однією з найсерйозніших загроз, з якими зіткнулася сучасна людина. Наростає суперечність між відповідальністю людини, етичними нормами і небаченими можливостями її впливу на навколишній світ і своє власне життя. Значне розширення технічних можливостей суспільства супроводжується тим, що в низці досліджень об'єктом стає сама людина. Це, у свою чергу, створює певну загрозу не лише її здоров'ю, а й самому існуванню. Особливої гостроти сьогодні набули етичні проблеми, що розширюють технологічні можливості впливу на організм людини: генна інженерія, яка дає можливість змінювати генетичний код, трансплантація органів, втручання у природні процеси зародження, перебігу і завершення людського життя, маніпуляції людською психікою, дії на людський мозок. Тому етичне регулювання науки, високий рівень моральної відповідальності науковців – це життєва необхідність і важлива передумова її майбутнього розвитку, ці імперативи чітко зафіксовані в низці міжнародних документів, які ми репрезентуємо читачеві.

Інформаційна революція через інтелектуалізацію виробництва, ускладнення соціальної організації, розвиток каналів комунікації, перехід до навчання людини протягом усього життя поставила низку проблем у такій важливій сфері духовного життя, якою є функціонування мови. Зростання й ускладнення ролі мови в житті соціумів – явище світового масштабу, проте для нашої країни воно має специфічні аспекти. Це спонукало нас приділити окремий розділ існуванню людини у мовному океані смислів та інтелектуальних технологій, зробивши наголос на висвітленні мовного досвіду європейських держав.

Серед розглянутих проблем знайшла своє місце і така форма самосвідомості людини, як мистецтво, – в аспекті відображення фундаментальних смислів культури: цінностей, норм, моделей поведінки, життєвих орієнтирів людини, заломлених в індивідуальному сприйнятті митця. Це важливо тому, що в нашому трансформаційному стані, коли вектори розвитку залишаються нечіткими, існує необхідність співвіднесення власної ситуації з іншими культурними моделями, щоб віднайти власне Я, український шлях у світовому культурному процесі.

Сучасна інформаційно-глобальна соціальна реальність перетворює людство на цілісну систему всесвітніх комунікацій, що працює в режимі реального часу. Підтверджується прогноз Володимира Вернадського про перетворення біосфери в ноосферу, людський розум стає космічною силою, вирішальним фактором у долі нашої планети. Проте сподівання, що людство у своїй еволюції прийшло до гармонійної моделі, що розділений на ворожі табори світ залишився в минулому, не справдилися. Світ став іншим, але не став більш мирним та позбавленим суперечностей. Нові конфлікти, порушення законів і міжнародного порядку, виникнення нових альянсів та антагонізмів між державами, відродження неокомуністичних та неофашистських рухів, зростання релігійного фундаменталізму свідчать, що світ ставить перед сучасною людиною проблеми все вищої складності.

Чи здатна людина протистояти таким викликам? Чи вистачить її внутрішніх ресурсів: сили духу, знань, розуму, волі, моральної стійкості? Центральна ідея нашого навчального посібника – це гостра життєва потреба відродження духу в суспільстві вільних у своєму виборі громадян, об'єднаних усвідомленням спільної мети і відповідальності.

Сучасна Західна цивілізація, яку характеризують як "суспільство споживання", "фінансову цивілізацію", добу "бунту мас" та "одновимірної людини", перебуває на порозі докорінних змін. І хоча сьогодні прогнози про "цивілізацію альтруїзму", яка йде їй на зміну, сприймаються скоріше як прекрасна мрія, ніж обґрунтоване передбачення, ми прагнемо переконати своїх читачів, що можливості людини невичерпні й майбутнє залежить від неї самої.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА
  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять