ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

Українська людина в європейському світі

Ще на XVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1974) були прийняті "Рекомендації про статус науковців". Серед найважливіших етичних і громадянських принципів, якими повинні керуватися науковці будь-якої держави, тут вказані:

• інтелектуальна свобода пошуку, вираження і захист наукової істини;

• участь у визначенні цілей і напрямів програм, які вони здійснюють, і методів, які слід прийняти з гуманістичних, соціальних та екологічних міркувань;

• вільне самовираження в гуманістичних, соціальних або екологічних аспектах певних проектів і можливість виходу з участі в них, якщо їхні наслідки вимушують до цього;

• обов'язок зробити внесок у розвиток науки, культури й освіти у своїй державі, керуючись не тільки потребами у вирішенні національних завдань, а й міжнародними ідеалами ООН.

Важливо відзначити, що під егідою ЮНЕСКО розпочато здійснення проекту "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки". Його початкові принципи, покладені в основу цього проекту, мають такий зміст.

Наука і техніка стали одночасно найбільшою надією для людського прогресу й однією з найсерйозніших загроз, з якими зіткнулася сучасна людина. Така ситуація виникла у зв'язку з колосальною потужністю наукової технології. Чи спрямована вона на знищення хвороб людини, чи на виробництво зброї, здатної знищити людський рід? У деяких випадках результати вдосконалення техніки ведуть до суперечливих наслідків. Один із результатів цього, характерний для розвинених країн і особливо для молоді, – дедалі більше недовір'я до науки. І це в той час, коли планета повинна забезпечити існування понад 6 млрд людей. А це можливе тільки на основі безперервного і раціонального використання техніки. Разом з тим нерозсудливе використання техніки, пов'язане з експлуатацією, несе таку саму серйозну загрозу. Катастрофи можна уникнути тільки в тому разі, якщо науку і техніку вдасться поставити під суворий і гуманний контроль. Ще серйознішою є ситуація у країнах, що розвиваються, де очікування від науково-технічного прогресу залишаються нездійсненними. Голод, злидні і хвороби все ще випадають на долю більшої частини людства. Відмова від науки і техніки може тільки погіршити цю ситуацію.

Далі йдеться про спроби контролювати і направляти розвиток науки і техніки, що здійснюються в розвинених країнах. На думку експертів ЮНЕСКО, соціальний контроль за розвитком техніки повинні здійснювати люди (включаючи вчених), на яких лежить реальна відповідальність за те або інше застосування наукових досліджень. Проблематика науки в сучасному світі має більше концентруватися на потребах суспільства і невідкладних проблемах світу. В рамках цього проекту ЮНЕСКО проводить, зокрема, вивчення культурних, етичних і естетичних проблем, що виникають у ході розвитку як уже сформованих, так і нових наукових дисциплін і видів техніки.

Із соціологічного погляду наука, що є важливим видом людської діяльності, має свої мотиви і потребу в легітимізації, тобто в обґрунтуванні. Його робить окремий учений або дослідницька група для проведення своєї наукової роботи з метою отримати або економічну підтримку, або дозвіл робити те, що вони роблять. Це можуть бути вказівки на соціальну користь наукового дослідження, на військові потреби, на цінності освіти або на самоцінність пошуку істини як такої. Крім того, кожна наукова дисципліна, кожний дослідний проект мають легітимізуватися і щодо інших дисциплін та проектів. Ці чинники є зовнішніми щодо функції наукової діяльності, яка полягає в пошуку істини.

Включеність ученого в міжнародне наукове співтовариство, з одного боку, і в національне геополітичне оточення науки – з другого, є для нього джерелом суттєвого потенційного конфлікту, прикладами якого можуть служити "втеча мізків", військові дослідження, розробка енергетичних проблем. Уряди сильно впливають на зовнішнє вимірювання науки, відіграючи важливу роль у визначенні не тільки того, де повинні працювати вчені, а й того, чим та як вони повинні займатися. Все це тягне за собою серйозні етичні проблеми, конфлікти між роллю вченого і роллю громадянина держави, яка все частіше фінансує наукові дослідження, маючи намір застосувати їх результати для досягнення вузьконаціональних цілей.

Проблема виникає, коли ці універсальні стандарти конфліктують із національно визначеними нормами. У таких випадках, на думку американського вченого Лі де Фореста, потрібен міжнародний кодекс наукової етики з детальною характеристикою не прийнятних для вченого зразків поведінки. Зараз такий кодекс існує лише в рудиментарній формі, про що свідчать розбіжності між ученими в таких питаннях, як дослідження щодо атомної зброї та генетичні експерименти. Питання соціальної відповідальності найбільш безпосередньо постають перед ученими, які персонально беруть участь у деяких проблемних галузях. Оскільки змінюється ця галузь або ставлення вченого до неї, то змінюється і сама ситуація, а отже, і її етична оцінка.

Стратегія розвитку інформаційного суспільства повинна супроводжуватися розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали б вимогам інформаційного століття. Ми зобов'язуємося надати всім громадянам можливість освоїти та одержати навички роботи з IT за допомогою освіти, довічного навчання і підготовки. Усі люди, без винятку, повинні мати можливість користуватися перевагами глобального інформаційного суспільства. Стійкість глобального інформаційного суспільства ґрунтується на стимулюючих розвиток людини демократичних цінностях, таких як вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших людей.

Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, ухвалена 22 липня 2000 року лідерами "Великої вісімки".

Розглядаючи питання про соціальну відповідальність учених на глобальному рівні, особливо загострених у сучасних умовах, Лі де Форест відзначив: глобальний суспільний інтерес науки виходить з визнання того, що вчений відповідає перед людством загалом, і не просто індивідуально за ті дії, які він здійснює як учений, а й колективно – за впровадження результатів науки в кожній країні і в усьому світі.

При обговоренні проблеми "наука й етика" необхідним є конкретно-історичний підхід. Він вимагає розглядати не науку взагалі як добро або зло, а науку на певному етапі її розвитку, з урахуванням тих можливостей, які вона має на цьому етапі, і тих різноманітних впливів, які вона робить на людину і на суспільство. Він вимагає також розгляду тих конкретних соціально-економічних і культурних умов, які характерні для цього суспільства і в рамках яких функціонує соціальний інститут науки. Поза таким підходом будь-які проекти етичного регулювання науки в кращому разі залишаться утопіями, а в гіршому – призведуть до небажаних наслідків, аж до повної неможливості здійснення наукової діяльності, вважаючи її надмірно зарегульованою.

Суть економічної і соціальної трансформації, яку стимулюють інформаційні технології, полягає в здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, яким ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні зробити так, щоб IT служили досягненню стійкого економічного росту, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізаціїїхнього потенціалу в галузі зміцнення демократії, транспарентного і відповідального керування та стабільності.

Досягнення цих цілей та вирішення проблем потребує розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.

Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, ухвалена 22 липня 2000 року лідерами "Великої вісімки".

Таким чином, органічна єдність науки і гуманізму, утвердження її як сили, що служить прогресові людства, – одна із суттєвих проблем сучасного розвитку науки. Альтернативи цьому не існує ні для науки, ні для людства. Усвідомлення цього дозволяє краще оцінити наукове дослідження і його результати в етичному плані, подолати небезпечний для людства етичний релятивізм та нігілізм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"
  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять