Структура та функції громадянського суспільства
Громадянське суспільство, що базується на всеохопності людських прав, дає нам можливість краще зрозуміти себе такими, якими ми є, тобто членами не тільки своєї нації, а й сім'ї, громади, церкви, мешканцями свого регіону, представниками своєї професії, політичної партії, держави, світового співтовариства. Така самореалізація можлива завдяки тому, що громадянське суспільство розглядає нас як членів людської родини, як справжніх особистостей, індивідуальне існування яких знаходить своє первинне, найприродніше і найуніверсальніше відображення у нашому статусі громадян. Саме у цьому полягає найширший і найглибший зміст громадянства.
Суверенітет спільноти, регіону, нації, держави, як і будь-який інший суверенітет, запозичує свою чинність від справді першопочаткового суверенітету, тобто від суверенітету людини, що знаходить свій політичний вияв у громадянському суверенітеті.
Вацлав Гавел.
З промови "Про громадянське суспільство", виголошеної на церемонії вручення звання почесного доктора Ліхайського університету у Вифлеємі, штат Пенсильванія, 26 жовтня 1991 року.
Громадянське суспільство – соціокультурний простір суспільства, середовище, в якому народжуються, функціонують і зміцнюються демократичні інституції завдяки діяльності самих громадян, а також створених ними об'єднань та інших форм впливу населення на владу: ЗМІ, громадської думки, різноманітних громадських ініціатив та форм політичної участі. Громадянське суспільство спонукає громадян до активності, стимулює їхню небайдужість до суспільних справ, бажання і вміння захищати свої права та інтереси на місцевому і загальнодержавному рівнях.
Громадянське суспільство – сфера організованого громадського життя, яке є добровільним, самостворюваним, самопідтримуваним, автономним від держави і обмежується конституційним порядком або загальними правилами. Воно відрізняється від "суспільства загалом" тим, що включає громадян, які колективно діють у громадській сфері, аби виразити свої інтереси, потреби і переконання, обмінюються інформацією, досягають спільних цілей, ставлять вимоги до держави і вимагають відповідальності чиновників. Громадянське суспільство є проміжним між приватною сферою і державою, воно не включає особистого і родинного життя, групи зорієнтовані на відпочинок, розваги, духовне життя, а також підприємницьку діяльність і політичну боротьбу за владу. Суб'єкти громадянського суспільства потребують усталеного конституційного порядку, який би захищав їхню автономію і свободу дій.
Громадянське суспільство, як слушно зауважує А. Ф. Колодій, не слід ототожнювати із соціумом як таким, з просто "людським суспільством", від якого громадянське суспільство відрізняється історично, структурно і культурно.
Історично громадянське суспільство виникло на певному етапі розвитку західної цивілізації, коли там сформувались засновані на приватній власності ринкові відносини, ліберально-конституційний політичний лад і виник тип самостійної особистості, яка мала схильність і правові можливості діяти автономно від держави та вступати у взаємодію з іншими людьми на контрактній основі (за домовленістю, з власної доброї волі, а не з примусу). Пізніше, у процесі розвитку, громадянське суспільство змінювалося, втіливши історичні (часові) та національні (просторово-географічні) різновиди й поширившись на різні регіони і континенти настільки, що сьогодні стало можливим говорити навіть про глобальне громадянське суспільство.
Структурно громадянське суспільство є підсистемою суспільства як цілого, яка наближається до соціальної сфери суспільного життя, напряму не пов'язаної з економічно-виробничою та державно-управлінською його сферами. У зародковому стані ця сфера присутня в кожному сучасному суспільстві. Однак суспільства різняться її розвитком (за тоталітаризму – практично поглинута державою, за демократії може охоплювати основний простір людської життєдіяльності) та якістю: системою цінностей, рівнем розвиненості, повноцінністю функціонування.
В аспекті культури громадянське суспільство демонструє відданість громадянським цінностям і готовність їх захищати: свободі та рівноправності, непорушності прав людини, плюралізму, толерантності, довірі до інших людей та соціальних інституцій, зацікавленості суспільними справами.
Основні передумови становлення і утвердження громадянського суспільства:
• безумовне визнання і захист прав людини і громадянина, рівність усіх перед законом;
• функціонування демократичних інститутів та механізмів, що забезпечують можливість громадян впливати на формування державної політики, контролювати її та змінювати в разі необхідності;
• народний суверенітет;
• політичний консенсус і світоглядний плюралізм;
• гарантована законом можливість об'єднуватись і брати участь у громадських об'єднаннях, свобода їхньої діяльності;
• економічна свобода, рівноправність та захищеність усіх форм власності, ринкові відносини;
• незалежна діяльність засобів масової інформації поза рамками державної цензури, обмежена тільки законом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність громадянського суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
