ПАРАДИГМИ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ НАУКИ
План викладу
• 11.1. Класична, некласична, постнекласична наука: принципи і тенденції розвитку
• 11.2. Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки
• 11.3. Освіта в суспільстві знань
Класична, некласична, постнекласична наука: принципи і тенденції розвитку
Суспільство знань – спосіб розвитку людини
Сучасна людина живе в суспільстві знань, інформації! і високих технологій. Суспільство знань – це такий спосіб існування і розвитку людини, науки та освіти в інформаційному просторі, в якому відбувається глибока трансформація онтологічних, соціальних, аксіологічних, моральних, культурних смислів як наукового пізнання, так і освіти. Основні параметри суспільства знань формуються як результат інтенсивного розвитку науки, інформаційних і телекомунікаційних технологій.
Наука як цілісний феномен виникла в добу Нового часу внаслідок відділення її від філософії і пройшла у своєму розвитку три основні етапи: класичний, некласичний, постнекласичний (сучасний). На кожному з цих етапів розробляються відповідні ідеали, норми і методи наукового дослідження, формується певний стиль мислення та своєрідний понятійний апарат тощо. Критерієм такої періодизації є співвідношення між об'єктом і суб'єктом пізнання. Кожна з названих стадій має свою парадигму, тобто сукупність основоположних теоретико-методологічних настанов, свою картину світу, свої фундаментальні ідеї.
Класична наука та її методологія
Мудрець – міра всіх існуючих речей. За допомогою почуттів він – міра чуттєво сприйманих речей, а за допомогою розуму – міра умоглядних речей.
Демокріт.
1. Класична наука. Етап класичної науки охоплює період з XVII до кінця XIX століття і пов'язаний насамперед із діяльністю таких мислителів, як Г. Галілей, І. Кеплер, І. Ньютон. Початок її було покладено у працях М. Коперника, який створив нову, порівняно з арістотелівськоптолемеївською, геліоцентричну систему світу. Класична стадія має своєю парадигмою класичну механіку, її картина світу будується на принципі жорсткого (лапласівського) детермінізму, їй відповідає образ світобудови як годинникового механізму.
Провідним принципом класичної науки є принцип спостережуваності. Оскільки наука залишалась на стадії нагромадження фактичного матеріалу та його опису, то цілком закономірно, що об'єктом дослідження були замкнені статичні системи, тобто такі, що перебувають у стані спокою або рівноваги, поза зовнішніми зв'язками та взаємодіями. Таке розуміння об'єкта пізнання було зумовлене уявленням дослідників природи про її абсолютну незмінюваність у часі.
Тут панує об'єктний стиль мислення, прагнення пізнати предмет сам по собі, безвідносно до умов його вивчення суб'єктом. Класична наука постулювала стабільність і універсальність порядку природи. Мислителі цієї доби були переконані, що людський розум як активне джерело раціональної діяльності проникає в сутність світового порядку за допомогою таких самих стійких і універсальних категорій мислення. При цьому предметом науки є закони, загальні положення, що мають абсолютну і безумовну значущість для всіх. Ідеалом точності була вимога, щоб ці закони допускали математичний спосіб опису.
Панувало переконання в соціальній нейтральності науки, вважалося, що вона орієнтована власними автономними цінностями, пов'язаними з пошуком істини. Ідеалом науки була побудова абсолютно істинної картини природи. Дослідники цієї епохи вважали, що об'єктивність пізнання досягається лише тоді, коли з їх опису видаляється все, що належить до суб'єкта і процедур його пізнавальної діяльності, причому ці процедури вважалися раз назавжди даними і незмінними. Суб'єкт пізнання трактувався як асоціальний і неісторичний. Оскільки ціннісні характеристики належать не до самого знання, а тільки до особистості, вважалося, що їх необхідно елімінувати за допомогою спеціальних процедур.
Я прагну гаряче закликати філософів повірити у здібності людського розуму.
Іван Павло II.
Енцикліка "Fides et Ratio".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.“ на сторінці 1. Приємного читання.
