Водночас треба визнати, що саме економічне зростання є однією з ключових цілей економічної політики, яке створює можливості для більш повної реалізації економічних цілей і переходу на наступний щабель соціально-економічного розвитку.
Під економічним зростанням розуміють збільшення обсягів виробництва товарів і послуг або, іншими словами, створення у країні можливостей і забезпечення позитивної динаміки національного виробництва благ у довгостроковому періоді. У свою чергу, зростання державних і приватних доходів дозволяє підвищувати рівень і якість життя населення, створює матеріальну базу для розв'язання нагальних соціально-економічних проблем.
Одночасно зауважимо, що власне економічне зростання має як позитивні, так і негативні фактори й отримало неоднозначну оцінку серед науковців. Щодо негативних чинників, то зазначимо, зокрема, такі:
• зменшення запасів невідновлюваних ресурсів;
• забруднення навколишнього середовища та погіршення середовища існування людей;
• невиправдане зростання і переповнення великих міст;
• необхідність безперервної перекваліфікації кадрів і зростання інтенсивності праці;
• посилення розриву в рівні життя людей, насамперед у розвинених країнах і бідних;
• часта суперечність гуманістичним людським цінностям.
У відповідь на це в останні роки отримала визнання концепція коеволюційного економічного зростання, яка відображає процес зворотного зв'язку між розвитком економіки і природним середовищем. ЇЇ прихильники наполягають на необхідності враховувати, у процесі оцінки динаміки економічного зростання, його негативних наслідків впливу на середовище, в якому існують люди. Вихідним положенням концепції є ідея динамічного збалансованого розвитку тріади "економіка, природа, суспільство".
Для характеристики тієї чи іншої сторони економічного зростання використовується низка специфічних показників. Вони поділяються на динамічні і статичні, кількісні і якісні. До динамічних показників відносять ті, що характеризують темпи зростання за певний період часу. Статичні показники відображають умови рівноважного стану різноманітних соціально-економічних процесів, за допомогою яких визначається вихідна база економічного розвитку. Інтегрувальним показником економічного зростання є показник, що формулюється як "рівень життя", що визначається кількісними і якісними показниками, які характеризують ступінь задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб людини. При обчисленні "рівня життя" узагальненим показником є обсяг ВВП з розрахунку на одного жителя країни.
При цьому варто враховувати відмінність у термінах "економічне зростання" і "економічний розвиток". Якщо економічне зростання характеризує кількісний обсяг виробництва благ – бажано збільшення виробництва продукції, то економічний розвиток є ширшим поняттям, оскільки охоплює не тільки розширення, а й можливе зменшення масштабів виробництва, а також зміни у сфері економічних відносин. Іншими словами, економічний розвиток передбачає і кількісну динаміку виробництва, і зміни в технологіях та інституційному середовищі.
Об'єктивною обставиною для зміни уявлень про цілі суспільства у площині економічного зростання стало поширення в економічній науці двох концепцій: "розвиток без зростання" і "зростання без розвитку". Першу характеризує помірний приріст валового внутрішнього продукту за високого рівня національного доходу на душу населення. У таких країнах жителям забезпечено високий рівень якості життя домогосподарств, у виробництві впроваджено новітні технологічні досягнення, видатки спрямовуються в довгострокові інвестиційні проекти, що мають соціальну, екологічну, інноваційну спрямованість.
Концепція "зростання без розвитку" відповідає країнам, у яких спостерігається економічне зростання, що не супроводжується підвищенням рівня життя більшості населення. Джерелом зростання в цих країнах є екстенсивне використання природних, матеріальних і трудових ресурсів. Розподіл ВВП відбувається вкрай нерівномірно, посилюється розшарування суспільства, загострюється проблема відносної бідності домогосподарств. У таких країнах за умов кількісного економічного зростання рівень життя більшості населення є досить низьким, вкрай повільно розв'язуються такі нагальні проблеми, як, зокрема, низька тривалість життя і висока смертність серед дітей, ускладнений доступ до отримання якісної освіти і безоплатних медичних послуг.
Отже, дослідження проблеми співвідношення понять економічного зростання та економічного розвитку засвідчує, що економічне зростання не повинно бути самоціллю суспільного прогресу, а лише засобом, за допомогою якого можуть бути реалізовані цілі людського розвитку.
Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності“ на сторінці 1. Приємного читання.
