Оцінка глобального екологічного стану в нинішній час має досить широкий діапазон: від порівняно оптимістичної "необхідно зупинити екологічну кризу" до помірно песимістичної "планета перебуває за крок до кризи" і вкрай песимістичної "на регіональному рівні мова вже про жорстку екологічну катастрофу". Шляхи розв'язання екологічних проблем, стратегія екологічної безпеки та стійкого розвитку все ще залишаються невизначеними.
Вважається, що відповідь на ці питання повинна дати наукова концепція екологічної безпеки на базі екологічного моніторингу. Першим етапом на шляху в цьому напрямі має бути саме система збору інформації про стан довкілля.
У другій половині XX століття міжнародна спільнота усвідомила, що необхідна координація зусиль зі збору, зберігання та переробки інформації про стан навколишнього середовища. У Стокгольмі пройшла конференція з охорони довкілля під егідою ООН, яка прийняла Програму ООН з навколишнього середовища (UNED). У межах зазначеної Програми було розроблено концепцію і програму моніторингу та оцінки стану довкілля. Уперше виникла домовленість про визначення поняття "моніторингу". Вирішено було під моніторингом навколишнього середовища розуміти комплексну систему спостережень, оцінки та прогнозу зміни стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів.
У Європі діє понад 50 міжнародних угод і директив Європейського Співтовариства, які безпосередньо стосуються питань моніторингу. Згідно з рішеннями Четвертої конференції міністрів "Довкілля для Європи" (Орхус, 1998) і П'ятої конференції міністрів "Довкілля для Європи" (Київ, 2003) при ООН створено спеціальну робочу групу з питань моніторингу довкілля. Зазначена робоча група на першому етапі має стати для держав – членів ООН інструментом для розроблення рекомендацій та планів дій із питань моніторингу довкілля.
Основні завдання екологічного моніторингу:
• спостереження за станом біосфери;
• оцінка та прогноз її стану;
• виявлення факторів і джерел впливу;
• визначення ступеня антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Дані, що характеризують стан природного середовища, отримані в результаті спостережень або прогнозу, повинні оцінюватися залежно від того, в якій області людської діяльності вони використовуються. Оцінка передбачає, з одного боку – вибір оптимальних умов для людської діяльності, з іншого – визначення існуючих для цього економічних резервів в аспектах соціальної відповідальності підприємства чи компанії.
Парадигма сталого розвитку суспільства
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система моніторингу навколишнього природного середовища“ на сторінці 1. Приємного читання.
