Найбільш інтенсивно раціональність утверджувалась у духовній атмосфері і соціальних практиках західного світу уже в добу Нового та Новітнього часу. А. Сміт, увівши поняття "людини економічної", зробив новий крок у напрямі від розгляду людини в повноті всіх проявів її життєвого світу до бачення її крізь призму інструментальної раціональності. Однак він розумів, що таке трактування людини правомірне лише як абстрактно-теоретичне поняття у вузькій сфері наукового аналізу, про що свідчить його "Теорія моральних почуттів". Якщо в "людині економічній" він убачає істоту, яка керується егоїстичними інстинктами, то в "Теорії моральних почуттів" А. Сміт розглядає протилежний бік людської природи – альтруїзм, що слугує основою моральності. Проте послідовники А. Сміта, цілком у дусі філософії свого часу, підійшли до людини як до своєрідної машини, яка обмежує свої розумові зусилля підрахунком прибутків і витрат. Так "людина взагалі" перетворилася на "людину економічну".
Грошовий механізм, сформований у системі економічної діяльності традиційного суспільства, у модерному, поширюючись на всі інші системи і перебираючи на себе функції управління цілим суспільством, зумовив своєрідну експансію економічної раціональності. Саме монетарні механізми стали провідним каналом впливу соціальної системи на життєвий світ людини. Одночасно грошові відносини вивільняються від нормативного контексту життєвого світу, прагматична діяльність людини звільняється від традиційних ціннісних критеріїв, їх замінюють генералізовані інструментальні цінності – гроші і влада. Гроші стають універсальним еквівалентом не лише матеріальних вартостей, а й свободи, гідності людської особистості, естетичних цінностей...
Етика відповідальності VS економічна раціональність
Надії на подолання постіндустріальної економічної цілсраціональності, яка, руйнуючи ціннісно-нормативні основи людської діяльності, обмежує обрій життєвого світу моделлю "людини економічної", сьогодні все частіше пов'язують з "етикою відповідальності", що її прагне обґрунтувати комунікативна філософія. Гроші по самій своїй суті є "спільним знаменником", механізмом повсякчасного, повсюдного, універсального ототожнення смислів речей у спілкуванні людей, а тому вони постають як засіб для досягнення порозуміння, причому в незрівнянно ширших масштабах, ніж це мало місце у безгрошовому соціумі. Смисли, які вони вносять у життєвий світ соціуму, – це конкретні конфігурації, у яких соціальні значення різних речей і явищ співвідносяться. Таким чином, гроші ніби "висвічують" у речах дійсності їхню спільну соціальну субстанцію – те, що кожний предмет у життєвому світі людини є об'єктивованою формою існування відносин між людьми.
Виступаючи на ринку у своїй функції міри вартості, гроші виявляють себе щодо конкретних учасників ринку як певна нормативна інстанція. Нормативність грошової комунікації зумовлює той факт, що вона передає учасникові ринку інформацію про деякі конкретні стани справ, які об'єктивно зумовлюють його економічну діяльність. Конкретний контекст економічної поведінки є випадковим, однак він детермінований доконечною, спільною для всіх учасників ринку структурою вартісних значень, виражених у грошовій формі, правилами вартісних співвідношень, закладених грошовою системою.
Ринок за допомогою грошової системи конструює себе для певного, за виразом Ю. Габермаса, інтерпретативного співтовариства – у цьому разі для учасників товарно-грошового обміну, члени якого, комунікуючи, намагаються досягти порозуміння й раціональної згоди, оскільки це є умовою реалізації конкретних економічних цілей кожного з них. В умовах ринкових відносин визнанням смислової значущості товару, тобто правомірності позиції' конкретних учасників ринку, є готовність партнерів платити гроші за цей товар. Значущим на ринку є лише такий товар, який може розраховувати на обґрунтовану (раціонально мотивовану) згоду всіх членів того інтерпретативного співтовариства, яка виражається в ринковій ціні цього товару. Саме встановлена на ринку ціна товару є тим, що Ю. Габермас називає "можливістю раціональної прийнятності" для будь-якої комунікації. Комунікативна теорія розглядає суспільство як необмежену спільноту інтерпретаторів, кожен з яких бере участь у процесі комунікації, аргументуючи й обґрунтовуючи власні твердження й спростовуючи чужі, неприйнятні для себе. Ніхто не має привілейованого доступу до умов істинності; ці умови завжди зазнають інтерпретації тут і тепер існуючими індивідами, скінченними й соціально зумовленими. Ринок є не єдиною, але важливою і чітко вираженою системою такої комунікації, а гроші – тією знаковою системою, у фізичній субстанції якої здійснюється узгодження індивідуальних смислів та інтересів і втілюється досягнуте порозуміння в межах можливого, хоч і без володіння істиною "в останній інстанції".
Якщо у принципі можливо несуперечливо вписати грошові відносини у світ сучасного соціуму, то підставою для цього може бути саме комунікативна сутність грошей як системи взаємних зобов'язань між людьми.
Майбутнє грошей у світі людей
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність поняття "людина економічна"“ на сторінці 1. Приємного читання.
